Читать книгу Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз - Алексей Попов - Страница 19

Мыйсяма йöз
Висьтъяс
Вöтъяс

Оглавление

Коймöд вой нин Михаил Дмитриевич вöталö öти сяма серпас. Восьтас асывнас синъяссö да вель дыр майшасяс. Зiльлас быттьö кылöдны самасьöм мöвпъяссö гöстиничаса кизьöриник тшайöн, но ваыс гырк пытшкас исковтас, а серпасыс вежöрас кольö – ортсыö писькöдчан туйсö некыдзи оз аддзы. Сöмын лунся уджыс пыркнитлас аддзылöмторъяссö. Командировкаыс эз кут помасьны и. Кöть нин öдйöджык гортас мунны.

А куимнан войсö сiйö вöтасис со мый. Быттьö кылiс нывбабалысь нориник, кевмысяна гöлöс. Чуксалiс сiйöс отсыштны, но мыйын – эз некыдзи висьтав. Оз тай асывнас нинöм тöд вылас уськöд та кузя-а. Зэв пö сьöкыд меным, мезды кыдзкö – сöмын и кольлi юрас корöмсьыс садьмöм бöрас. Мый сыкöд лоöма – оз тöд. Да и чужöмыс нывбабаыслöн некор эз тыдовтчыв быттьö. Кутшöмкö пемыд жырсянь кылiс сьöлöмтö вöрзьöдана да чуксалана гöлöс.

Кор первой войсö вöталiс тайö корана гöлöссö, Михаил Дмитриевич асывнас мыйкöдыра майшасьöм бöрын мöвпыштiс пырысьтöм-пыр жö звöнитлыны гöтырыслы. Гашкö, сыкöд неминуча лоис. Кöть эськö вöтъяслы таöдз эз торъя эскы, но öнi мыйкö ёнакодь вöрзис сьöлöмыс. Полiс весиг, мый гöтырыс телефонсö оз кыпöд. Мыйкö лёктор гортас лоис да. Но мöдар помас кылiс пöлыслöн унзiль гöлöсыс.

– Кыдзи олан? – збоякодь босьтчис юасьны Михаил Дмитриевич. А ачыс полiс, мый мöдыс пыр жö висьталас лоöм лёктор йылысь.

– Ставыс бур, – вочавидзис мöдыс. – Мый нö мунiгмозыд звöнитчан? И татшöм водз?

Сэсся гоз-мöд юалöм бöрын, висьтасьöм бöрын пуктiс трубкасö да быттьö неуна успаньвыв пуксис. Слабог, нинöм абу лоöма. Но вот корана гöлöсыс, кодöс кывлiс вöтнас, пыр юрас кутчысис.

Мöд войсö бара сiйöс жö вöталiс. Гашкö, пемыд жырйыс мöдлаынджык вöлi сöмын. А вот гöлöсыс сiйö жö. Корана, чуксалана. Лёк пö зэв меным, отсыштöй. Асывнас Михаил Дмитриевич бара пессяна сьöлöмöн олiс. Кодi чуксалö? Мый нö лоöма? Луннас, пажынöдз на, звöнитлiс Леночкаыслы, гуся радейтанторйыслы, кодкöд со кадысь кадö во-мöд нин аддзысьлöны. Но и сiйö нинöмтор вылö эз жö элясь. Ола пö тай со, тэысь гажтöмтча, аддзысьлыны окота-а.

Коймöд войыс помасьлытöм кодь вöлi. Чуксалана, шог гöлöс вöснаыс вой шöр бöрын садьмис да сiдзи сэсся и эз вермы унмовськöдчыны. Асылöдзыс восьса синъясöн олiс. Мый вöсна кö öд вöтасьö жö помтöг тайö гöлöссö? Быгльöдлiс юрас став тöдса нывбабасö, кодъяскöд кутшöмакö йитчöма воддза да öнiя олöмыс. Кодi на пöвстысь отсыштнысö чуксалö? Кодлы сэтшöм лёк? Гашкö, воддза гöтырыслы? Торйöдчöм бöрас ёнасö эськö зз и паныдасьлывлыны да. Карса улич вылын гоз-мöдысь паныд зурасьлiсны сöмын. Но век жö асывнас думыштiс сылы звöнитлыны. Телефоныслысь лыдпасъяссö эз на вунöд. Оз жö, вöлöм, нёрпав ни нинöм. Чорыд гöлöсöн тай вочавидзис юалöм вылас. Öдва пö мынi, да эн нин дöсадитчы сэсся некор.

Нёльöд войсö Михаил Дмитриевич весиг унмовсьнысö полiс. Но чурки-будиöн лöсьыда узис. Эз нин сэсся тайöс вöтась. Садьмöм бöрас таысь бурыс ёнасö эз жö ло. Майшасьöмыс самасьöма да. Öтитор такöдiс, мый талун позьö гортас лэбны. Сэнi, гашкö, сьöлöмыс местаынджык лоас.

Карö воöм бöрын Михаил Дмитриевич веськöдчис гортланьыс. Ветла пö да нöшта öти тöдса нывбаба дiнö тюрöдла. Колöкö, сыкöд мыйкö лоис да. Но автобусöн мунiгöн друг мöвпыштiс здук кежлö бать-мам дорас кежавны. Важöн нин пыравтöм лоис. Патераас вöлi öтнас батьыс, неуна быттьö омöльтчыштöма.

– Мамö нö лавкаын? – юалiс Михаил Дмитриевич.

– Абу, – жугыль гöлöсöн вочавидзис батьыс. – Нёль лун сайын сiйöс машинаöн больничаö нуисны. Зэв лёк лои да. Ог тöд, сувтас оз сэсся кок йылас.

Что за люди. Рассказы / Мыйсяма йöз

Подняться наверх