Читать книгу Врятуйте Бетмена - Андрей Кокотюха - Страница 6

Почувши таке, Денис Черненко не стримався – підхопився на рівні ноги і зробив різкий рух, збираючись іти геть.

Та в останній момент зупинився, стиснув кулаки, потім з усієї сили вліпив кулаком правої руки в розтиснуту долоню лівої. Після того знову сів на своє місце.

– Чого ти? – здивувалася Катя.

– Все правильно, – відповів за друга Максим. – У нього теж є менша сестричка і ще менший брат. Він уявив когось із них на місці твоєї сестри. Вірно, Денисе?

– Ага, – коротко відповів той. – Хто спробує налякати їх – голову скручу.

– Вірно, – погодився Максим. – На твоєму місці кожна нормальна людина вчинила б так само. А тепер, Колю, ти кажи: якою була твоя реакція на погрозу цього так званого Джокера?

І сталася дивина: на відміну від Черненка, Коля Білоус виявився не таким категоричним. Спочатку він схилив голову набік, дивлячись на Білана і ніби перетравлюючи його запитання. Потім відповів, старанно добираючи слова:

– Лякали не сестру. Лякали мене. Значить, вона ні до чого.

– Звичайно, що з неї візьмеш, – погодився Максим. – І в тому, що лякали не сестру, а тебе, ти теж абсолютно правий. Ось тільки що ти збираєшся робити? Відмовитися бути Бетменом на Супербалі?

Ось тепер Микола довго не думав.

– Звичайно. Якщо я відмовлюся від ролі Бетмена, Джокер не зачепить сестру. Тільки так я можу її захистити.

Тепер усе, що відбувалося з Миколою Білоусом, постало перед друзями в дещо іншому світлі. Першим оцінив ситуацію Черненко.

– Слабак! – презирливо вигукнув він. – Відразу лапки вгору! А ще Бетменом назвався! Супергерой, блін!

– Ну, а що робити? – у голосі Колі-Бетмена чулися нотки істерики.

– Випасти цього довбаного Джокера і начистити йому паяльник! – Денис знову ляснув кулаком об долоню. – Чи ти прибіг сюди, щоб я за тебе це зробив? Давай, я можу… не люблю тих, хто лякає маленьких дівчаток у темних під’їздах!

Максим почекав, поки запал обурення в Черненка перегорить, тоді глянув на дівчат.

– Ви що скажете?

– А що казати? – знизала плечима Катя. – Здається, все ясно. Хтось давить на Бетмена, лякає його, аби вивести з гри і самому стати на вільне місце в образі якось там Супермена. Чи старається для когось іншого.

– Так, – Білан потер руки, не приховуючи задоволення. – Ми розбираємо просту задачку про погрози нашому Бетмену лише хвилин тридцять, а вже дуже далеко зайшли. Навіть договорилися до того, що проти Бетмена цілком може діяти ціла банда лиходіїв. Один лякає, підкидає записки з погрозами і лякає його сестру, а другий, який хоче зайняти місце Бетмена, все це придумує і зорганізовує. В цієї банди є щонайменше комп’ютер з принтером, а ще вони знають все про Миколу. Зокрема, те, що в нього є менша сестра. Вибач, Колю, таких подробиць я про тебе не знаю, хоча давно вчуся з тобою в одній школі.

– Ти хочеш сказати… – обережно почав Микола.

– Хочу, – випередив його питання Білан. – За тобою почали стежити, Колю. З того самого моменту, як ти записався в супергеройський список Бетменом. Правда, я поки не знаю, для чого комусь красти весь список. Зате ми досить швидко з’ясували: той, хто називається Джокером, готовий піти на будь-яку підлоту, аби позбутися Бетмена. Отже, скільки б народу не грало проти тебе, Миколо, ці люди, здається, дуже небезпечні. Погрожувати дитині можуть лише відморозки. Скажи? – Білан закликав у свідки Черненка.

– Старий діло говорить, – погодився Денис. – Зловити їх, скільки б їх не було, і помідори повідривати.

Слова, які мимоволі вирвалися в хлопця, помітно збентежили присутніх дівчат. І не тому, що вони ніколи нічого подібного не чули, на вулицях чути й гірші фразочки. Просто дотепер хлопці, особливо Черненко, якось намагалися стежити в присутності дівчат за мовою. Одначе цього разу обійшлося без зауважень. Бо дівчата теж поділяли Денисову думку і подумки навіть обзивали Джокера ще гіршими словами.

– Тепер побудуємо логічний ланцюжок, – продовжив Максим, який на той час уже міцно осідлав свого улюбленого коника. – Миколо, в тебе, особисто в тебе, вороги є?

– Ну-у… – Білоус замислено почухав лоба. – Може, ваш Ігор Нещерет. Я на нього колись карикатуру намалював. Не сам, мене, типу, попросили, і він сказав – по голові надає…

– Надавав? – поцікавився Денис. – Той може, в принципі…

– Та якось зам’ялося все… Може, дійшло до нього, що я не сам, не хотів…

– Слухай, Миколо, – знову вступив Черненко. – Я тут тебе послухав: який ти, в хріна, Бетмен? Карикатуру намазюкав і тремтиш, щоб Нещерет тобі по голові не дав. Зробиш щось – і тут же виправдовуєшся. Натиснув на тебе придурастий Джокер – ти вже лапки склав і готовий відмовитися називатися Бетменом. Якого ти греця взагалі в супергерої записався?

Білоус мовчав. Замість нього заговорив Максим:

– А тут нема нічого дивного. Я хоч цими вашими суперменами примітивними не цікавлюся, а все ж типову для всіх історію знаю. В реальному житті суперлюди – тихі, скромні, мухи не образять. Хто такий Бетмен по життю, до речі?

– Звати його Брюс Вейн, – охоче відповів Микола. – Він мільйонер, займається до того ж благодійністю. Але коли на Готем-сіті спускається темрява…

– Все, можеш більше нічого не говорити. Бачу, як у тебе очі заблищали. Признайся зараз уголос, Колю, і соромитися тобі тут нема кого: ти також по життю скромний хлопчина, вмієш малювати, але далеко не герой. Та десь глибоко в душі ти мрієш одного разу хоч на один вечір стати кимось типу Бетмена. І ось тобі випадає така слушна нагода. Ти уявляєш, як зробиш собі костюм Людини-кажана. Ти зможеш це зробити, ти ж художник, так? – Коля кивнув. – І ось настане вечір, коли всі, хто раніше знав Миколу Білоуса як такого собі тюхтія, раптом побачать, що насправді він – Бетмен, не впізнають його спочатку, а коли впізнають, голосно плескатимуть в долоні від захвату. Є такий момент?

Завершивши нарешті свою тираду, Максим побачив, що дівчата слухають його, відкривши роти. Черненко, в свою чергу, помітив та оцінив їхню реакцію і сидить, гордо склавши руки на грудях, з виглядом людини, яка додумалася до такого сама, і Максим лише озвучує спільний здогад. Тим часом Микола дедалі менше нагадував потенційного супергероя. Невисокий взагалі, він зараз став зовсім маленьким, наче ось-ось перетвориться на мишу.

– Так я вгадав? – перепитав Максим.

Білоус мовчки кивнув.

– А з цього, товариство, робимо нарешті наш головний висновок. Той, хто під іменем Джокера погрожує Миколі, насправді не має до нього особисто жодних претензій. Він хоче вивести з гри не Колю, а саме Бетмена. Тому і назвався Джокером. Адже це, наскільки я правильно розумію, Бетменів ворог.

– У нього не один ворог, – втрутилася Катя Котовська. – З ким тільки Бетмен не ворогує. Там в одному фільмі є Крижана людина, наприклад…

– Але, Катько, погодься: Джокер – найвідоміший і найголовніший ворог Бетмена, – додала Оксана.

Максим гмикнув.

– Я ось слухаю вас, люди, і не розумію, хто з нас далі відійшов від реального життя. Я, якому наплювати на всіх супергероїв, разом узятих. Чи ви, які добре знаєте життєвий шлях та оточення кожного з них?

– Без цих знань, Максиме, тепер нічого не вийде, – промовила Оксана. – Бо, як не крути, Джокер – лиходій. Вірніше – один із типових лиходіїв, з якими воюють типові супергерої. Не знаючи розклад у цих іграх, складно буде вирахувати того, хто іменує себе Джокером.

– Ми повинні його вирахувати? – спитав Білан.

– Старий, – Черненко знову підвівся. – Нехай він не Джокер, а Ваня чи Вася – мені по барабану. Якби він просто підкидав дурні записочки, то ще півбіди. Але ця скотина ходить по району і лякає дітей. Цього, погодься, терпіти не можна.

– Гаразд, – приречено зітхнув Максим. – Катю, останнє на сьогодні запитання, тепер – до тебе. Чому ти не розказала про це своєму, гм, ну…

– Татові, – сухо закінчила Катерина. – До тебе, розумника, не доходить?

– Ні, – признався Максим.

– Тоді поясню для особливо обдарованих. Дізнавшись про погрози, особливо про дітей та темні під’їзди, перше, що зробить Анатолій Федорович як директор школи, – заборонить Бал суперегероїв. Я цього не хочу.

– Більше питань нема, – промовив Білан. – Ну, а ти, Миколо, хочеш бути Бетменом чи вже передумав?

– Нічого я не передумав, – пробурчав той. – Я ж за порадою прийшов…

– А раз не передумав, тоді порада тобі така: хочеш бути Бетменом – будь! Тепер Джокер – наша проблема. Он Черненко його просто так порве, нехай тільки попадеться.

– Порву, – підтвердив Денис.

І на підтвердження своїх слів театрально загарчав і клацнув зубами.