Читать книгу Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти - Данило Яневський, Даниил Яневский - Страница 12

Все мало і має свій початок…

…Батько повернувся з війни інвалідом… Однак відмовився від пропонованих йому «легких» робіт. Він став каменярем, заготовляв камінь для господарських потреб. Трудодень – кубометр… Мені було шість, коли мати почала доручати мені носити йому обід. Отоді я вперше побачив, як батько обробляє камінь. На моїх очах багатотонний кам’яний велет за допомогою маленького молотка (не молота!) перетворювався у ті кубометри… Це – моя пам’ять, моє дитинство, і моя школа, де кожен камінець ніби вистилав ту бруківку-дорогу, благословенну моїм батьком…

…Отримав педагогічну освіту, працював за фахом, однак почало спадати на думку, що сама освіта якось дивовижно обмежена, ніби кудись навмисне закрита дорога. Почав шукати шляхи самовдосконалення, приступив до вивчення психології та богословських наук (у пам’ять свого діда-священника). На філософський факультет університету прибув у свої немалі вже роки для того, аби перевірити надумані мною теорії, боячись, по суті, схибити чи й навіть божевілля.

Так, Фалес, Геракліт, їх архе27 оволоділи мною на довгі роки… Поступово зрозумів, що профанний світ має свої принади, але «попіл Клааса стукав та стукав у моє серце», штовхаючи кудись, у незвідане…

Найбільшим своїм здобутком вважаю знайомство з основами деїзму, чи символічного (філософського) мулярства, де відшуковував особливі пункти власної незгоди – так звані втаємничені коди. Їх декодуванням і займався. В аспірантурі вже продовжив вивчення теорії пізнання…

Багато років свого життя присвятив вивченню давньоіндійських Вед, давньогрецького Міфу, Біблії, відкривши, по суті, єдину істину: вони ведуть мову про одне і те ж. Цим і зайнявся…

Визнаю: навіть «під пов’язкою» мене турбувало лише одне питання: на скільки вибудуваний мною образ вільного муляра відповідає дійсності. А відповідаючи на запитання братів, розумів, що у моїй печері не все гаразд. Так, необхідно вийти з печери, і вони осягнуть все новим світлом.

Так, лук Геракла варто ототожнювати з луком Одіссея.

Але і сам лук – це струна-вісь-мозок. Вісь поєднує Небо і Землю, тіло і дух. Ця ж вісь визначається як Сушумна, Шу(меру), Субару (Сибір), Гора. Лук – він же і Дханур. В обох культурах лук уособлює одні і ті ж якості чи можливості людини.

І Біблія, і Міф – все це роботи одного пізнавального рівня, але в різних ареалах культури. Основним способом викладу втаємниченого знання слід визнати параболу.

Вона і є тим способом запису особливої мудрості, який потребує декодування. Так, декодування, але агентом останнього повинен стати сам суб’єкт. Особливим фактом є те, що спонукою до тлумачення параболічної культури і є Великий Будівничий Всесвіту – Логос, Слово, Істина.

Водночас, історія культури цікаво датує появу Святих Книг28, ведучи мову про них як писемні пам’ятники. До Книги Священного Закону належить і т. зв. Новий Завіт, який був сформований в 45—140 рр. н. е. Складається з 27 книг, у т. ч. чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки та Йоана). З точки зору християнства, Новий Завіт є Одкровення Боже, відкриття людству Творцем Самого Себе і Своєї волі. Хоча варто вести мову і про усний (підготовчий) етап їх формування. Особлива форма викладу їх змісту визначається як одкровення. До того ж, їх зміст задавався і спрямованістю, і призначенням, формуючи магістральні шляхи розвитку людства в цілому.

Наступний історико-культурний крок – формування особистості, її соціально-психологічного типу. Цей етап розвитку людини слід співвідносити з так званим героїчним епосом – Махабхаратою, Рамаяною, «Іліадою», «Одіссеєю» тощо (особливе місце займає Старий та Новий Завіт як складові частини Біблії).

Але варто звернути увагу на інше, наприклад, Махабхарата має іншу назву – Джая (Перемога). І мало хто здогадується, що йдеться про віртуальну (можливу, духовну) перемогу над самим собою, тобто йдеться про вдосконалення.

Мені ж приходиться зробити ще один висновок: природна, біологічна доцільність діяльності людини не обмежується лише профанним способом пізнання. Іншими словами, якщо ведична Махаяна29, наприклад, веде мову про шлях для всіх, тобто широкий, і, водночас, доступний, то Хінаяна30 – шлях для обраних. Подібну ознаку, на мою думку, варто вбачати і у етимологічному статусі суфізму. Подібне існує і у християнській культурі – шлях пустельників, печерників…

Мулярство – це віднайдений та виплеканий людством шлях, який і веде до пізнання Духу, спочатку свого, усамітненого, можливо і самотнього, а потім і Безмежного, Вічного…

Тому, переступаючи поріг Храму, хочу звідати Вищу Мудрість, щоб зрозуміти і осягнути, нарешті, мудрість Демокрита, який на схилі своїх літ осліпив себе, щоб тілесний зір не заважав бачити Бога....

Initiation // Encyclopedia, І, 353

«Ініціація – термін, який вживали Римляни, який означав допущення до священних і таємних обрядів містерій. Термін походить від слова initia, яке означає перші принципи науки. Так Юстин (Lib., XI, c. 7) говорить про Мідаса, Короля Фригії, що він був ініційований в містерії Орфея. «Ab Orpheo sacrorum solemnibus initiatis». … Масони адаптували слово з латинської мови для означення прийому до їх Порядку (Order). Це часто спеціально вживається до прийняття в Перший Градус, але для того, хто був прийнятий Учнем, краще говорити «був Введений» (to be Entered)».