Читать книгу Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти - Данило Яневський, Даниил Яневский - Страница 7
Сенс життя. Дуалізм вибору
ОглавлениеЗзовні ми всі різні, однак глибоко всередині нас щось об’єднує. Дещо всередині ніколи не змінюється, і я торкнусь цього через хвилину.
Той, хто проходить ініціацію, якщо він зупиниться на секунду і прислухається до слів посвяти – може заплутатись. Він тільки що скромно попросив, щоб йому надали привілей, допустили до таємниць та духовних знань.
Скромно?
Таємниці?
Духовні знання?
Це не ті слова, які часто почуєш у індустріальному, комп’ютеризованому столітті! І як він, неофіт, сподівається отримати це? З перших слів ритуалу посвяти, ми, Учні, намагаємося розкрити всю красу духовного світу, або, іншими словами, божественність, яка покоїться в наших особах.
Одразу ж виникає питання: «Що ж це за духовний шлях та в чому його переваги над матеріальним?» Щоби краще зрозуміти це, розглянемо духовний і матеріальний шлях розвитку.
Існує дві стежки, щоб прожити це життя. Одна з них – жити духовно, без ніяких бажань, ніяких амбіцій. Цей шлях може дати вам мир, розслабленість та душевний спокій. Інший – постійне формування бажань та досягнення їх, і таким чином початок мандрівки до нескінченного розвитку. Однак тут є лише одна велика проблема. Обидва шляхи суперечать один одному – принаймні я так думав спочатку. Обидва породжені природою дуалізму. Духовний шлях дає нам мир без стресу, і твердить, що мир та спокій можна досягнути лише коли ми придавлюємо земні бажання, породжені нашим ego.
Але без прагнень і бажань, породжених ego, неможливо досягнути успіху в матеріальному світі. Ви не зможете поставити цілі без бажань. Що ж я повинен робити із моїм життям розуміючи суперечність цих двох шляхів?
Відповідь на це питання масонство пропонує шукати на шляхах розуміння того, що найбільшим твоїм ворогом є дещо всередині тебе самого. І що камінь, над яким ми всі працюємо і прагнемо перетворити в діамант, – це твоя внутрішня матеріальна сутність…
В процесі життя логічна частина нашої свідомості починає будувати павутиння з логічних прив’язок: порівнюючи наші матеріальні риси та якості з іншими, вивищуючи себе над іншими… І з кожним роком це павутиння обплітає твій світ все більше і більше, стає причиною конфліктів та воєн, хоча і з другого боку рухає цей матеріальний світ вперед шляхом матеріального прогресу.
Це павутиння – це ego, матеріальний шлях ego. Ego розділяє, а не об’єднує. Ego стає завісою, яка ховає від нас розуміння того, що на духовному/нематеріальному рівні – ми всі є одним цілим, частинами одного цілого.
Ego тримається за матеріальний світ. Воно боїться смерті. Саме тому воно намагається увіковічнити себе в історії – будуючи пам’ятники та здійснюючи помітні поступки.
Якщо подивитися на теперішній світ – він в більшій своїй частині охоплений EGO. Саме воно повертає наші всі думки та енергію до матеріального світу…
Саме тому в звичайному житті часто-густо приємніше спілкуватись із видатними та статусними людьми – їм вже нікому не треба нічого доводити, вони вже задовольнили своє ego. Натомість спілкування із людиною, яка має ненасичене ego – це часто намагання принизити тебе за першої ж можливості, вискочити поверх тебе, показати, що вона «ліпша», бо ти «гірший».
Підсумуємо: матеріальний шлях ego включає в себе бажання матеріальних об’єктів та досягнення їх, більшого комфорту, розкоші матеріальних здобутків. …
Цей процес триває, але в один прекрасний день… ти помираєш, адже всі ці «досягнення» приходять через стрес, розчарування, демотивацію та депресії. …
Все в цьому світі має початок і кінець. Бажання володіти матеріальним об’єктом, якщо реалізоване, спричиняє бажання утримувати цей об’єкт і, коли цей об’єкт перестає існувати, ми почуваємось нещасливими. Навіть думка про те, що об’єкт може перестати існувати приносить нам негативний настрій та тривогу. …
З кожним градусом, кандидат з почуттям невпевненості в матеріальному світі навколо нього все більше підсвідомо починає довіряти собі, з кожним наступним градусом розширяючи своє розуміння та бачення свого духовного початку. …
Залишаючи своє ego та зв’язок з матеріальним ззовні Храму, ми переносимо фокус уваги подалі від матеріального світу всередину себе, до свого духовного початку. І з кожною нашою посвятою та рухом догори нам відкриваються все нові символи наближення до божественної чистоти, символи підняття до Бога.
Нам нема чого боятися, крім самого страху.
Немає темряви, яка була б настільки темною, що ми б не змогли прийти до світла.
Немає завіси такої густої, що ми не змогли б пробитись через неї.
І немає зла такого міцного, щоб ми його кинули під ноги і підняли наші очі з захопленням та вдячністю до світла.
VSDLTK23
Таким чином, в системі Зороастра24 ми маємо Арімана та Ормузда, а в юдейській космогонії ми знаходимо Творця та Змія. Ця система була чудово розвинена в системі трьох градусів символічного масонства, який всюди представлений в їх організаціях, в їх символізмі та їх оформленні, пронизуючому впливові цього принципу дуалізму. Таким чином, в Першому Градусі Темряву перемагає Світло; в Другому Невігластво розсіюється Знанням, в Третьому Вічне Життя перемагає Смерть».
Dualism // Encyclopedia, 1, 222
«В стародавніх методологіях це була доктрина, яка вважала, що світом управляють два антагоністичні принципи – добрий та злий. Ця доктрина просякнула всі Східні релігії.
23
Вірогідно, підпис автора тексту. – Д. Я.
24
Зароастр, або Заратуштра – жрець, пророк, засновник релегійного вчення, названого його ім’ям. – Д. Я.