Читать книгу Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти - Данило Яневський, Даниил Яневский - Страница 6

Розповідь свою хотів би розпочати з висловлювання Іммануїла Канта: «Просвітлення – це вихід людини зі стану свого неповноліття, в якому він перебуває з власної вини. Неповноліття є нездатність користуватися своїм розумом без керівництва з боку когось іншого. Неповноліття з власної вини – це причина, яка полягає не в нестачі розуму, а в браку рішучості і мужності користуватися ним без керівництва з боку когось іншого. Sapere aude! – май мужність користуватися власним розумом! – такий девіз Просвітлення».

На ініціації я нервував настільки, що більшість деталей зміг зрозуміти тільки тоді, коли своїми очима побачив ритуал. В перші години після ініціації відчув радість досягнення цілі. Але трохи згодом усвідомив, що тепер я є одним з облич нашого Ордену. Тепер кожну мою дію чи вчинок можна розцінювати як вчинок всього Братства. Моє сприйняття світу змінилося, тепер я відповідаю не тільки за себе, а й за братів. Це важко передати словами, але думаю, що всі мене добре розуміють. Як казав Антуан де Сент-Екзюпері: «Нарешті я зрозумів, чому Господь у Своїй любові створив людей відповідальними за один одного і обдарував їх чеснотою надії. Бо всі люди стали послами єдиного Бога, і в руках кожної людини – порятунок всіх».

Після ініціації стало зрозуміло, що попереду тяжка, виснажлива робота над собою. Якщо брати лише емоційне відношення до ініціації, то ту гамму емоцій і думок словами передати неможливо, адже «Світло» лише почало освітлювати темряву моєї душі, а трансформація мого «я» лише почалась. Вірно зауважив один з наших братів: «Якби мулярство займалося тільки посвяченням профанів, то воно вже б виконувало свою місію».

Лише тепер стало зрозуміло: мулярське посвячення є певною технікою, що змушує інакше думати, брати на себе відповідальність. А ще допомагає набувати цілісність. Адже тільки цілісна особистість, яка постійно прагне самовдосконалення, може збудувати храм любові і добра.

Оскільки процес ініціації пронизаний символами, остільки практично нереально зрозуміти всі дії, які ти робиш під час посвяти. Тільки починаючи працювати, поступово починаєш усвідомлювати всю ту глибинну суть слів, знаків, символів. З кожним кроком пізнання ти наближаєшся до розуміння, що саме підштовхнуло тебе до шаленого рішення вступити до Ордену. Кожен символ, який ти тепер розумієш, стає невеликою перемогою й проявляється як еволюція розвитку особистості. Як писав Фостер Бейлі: «Градуси масонства – це сутність символічного етапу людського еволюційного розвитку. Їх внутрішнє наповнення не мають часових обмежень та універсальні».

Підсумовуючи: пройшовши процедуру ініціації, вповні розумієш: ти вже не профан, але ще й неповноправний член Братства. Ти – учень. Ти переродився, відсвяткував свій перший день народження, попереду – якісно нове життя, в якому на тебе чекає багато тяжкої роботи по обробці необробленого каменю – який покладеш до фундаменту власного Храму.

«Просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам» (Мт., 7.7).

Inintiation // Encyclopedia, 1, 353

«Термін, яким користувалися Римляни, що вказував на допуск до священних та секретних обрядів містерій. Це термін походить від слова initia, яке означає перші принципи науки. Таким чином, Юстин говорить, що Мідас, Король Фригії 22 , був ініційований в містерію Орфея. «Ab Orpheo sacrorum solemnibus initiatus». …Від Латинян Масони адаптували це слово для означення прийому до їх Ордену. Часом спеціально застосовується для прийому до Першого Градусу, але для того, хто вступив Учнем, більш правильно сказати «Вступив».