Читать книгу Доторк - Дэниел Киз - Страница 6

Червень
3

Оглавление

Коли Барні повернувся додому, то зайшов через бічні двері, через кухню, стягуючи краватку. Йому хотілося сходити в душ і переодягтися перед вечерею, розслабитися, доки Нет і Гелен іще не прийшли. Та на кухні не було ні Карен, ні вечері, і взагалі все виглядало так само, як і зранку, коли він пішов. Барні гукнув, дружина відгукнулася з вершини сходів.

– Якого дідька?! – прогорлав він. – Ти забула, що Нет і Гелен скоро прийдуть, а все виглядає, наче…

Вона підняла замотану руку, щоб він замовк.

– Що сталося?

– Ти ж не завдав собі труду сказати мені, що розбив посуд у зливальниці. – Голос тремтів, коли вона говорила, і Барні знав, що вона плекала не лише свою руку, але й гнів увесь день, очікуючи, щоб накинутися на нього з цим.

– Я, мабуть, подзвоню Нетові й усе скасую, – сказав він.

– Я вже дзвонила Гелен удень, – відповіла вона. – Чи ти гадаєш, я сама не спроможна до цього додуматися?

– Вибач. Я якось не подумав, що залишив розбитий посуд у зливальниці.

– Дивно, як на тебе. У тебе, мабуть, голова чимсь забита.

– Так, – відрізав Барні.

– Що ж, принаймні тобі не доведеться сидіти перед ними за столом для бриджу аж до наступного місяця. Двадцятого липня. Краще запиши собі це у свій маленький кишеньковий щотижневик.

– Гаразд.

– Собі в календар я вже це внесла. То буде один із моїх непідхожих днів. Не доведеться тобі завершувати гру надто швидко.

– Я ж сказав: добре! Досить цього!

– А що, як мені не досить?! – крикнула Карен.

Барні стиснув кулаки.

– Заткнися, кажу тобі!

– Та ну? Вдариш мене? Нарешті піддасися імпульсу й удариш? Уперед. Чи тобі спочатку про наслідки потрібно подумати?

Він мусить себе контролювати. Це так проявляється батьків характер. Барні бачив, як тато б’є маму – і не раз – і проклинав старого за це. Тепер знає, що існує тонка лінія, яка відділяє скажену інстинктивну реакцію й усвідомлення того, які будуть наслідки. Лише слова можна забрати, а сварки – залагодити. Карен може дражнити його за самоконтроль, але якщо він хоч раз зірветься й ударить її, це буде кінець.

– Ти знаєш, що я тебе ніколи не вдарю.

– Але хочеш.

– Я хочу багато речей, які ніколи не зроблю. Не штовхай мене на дії, наслідків яких сама не розумієш.

Карен зухвало дивилася йому у вічі, а тоді спустила погляд і заплакала.

– Мусиш ти через це ридати, так?

– Так, мушу.

– У тебе є несправедлива перевага.

– А хто тобі плакати не дає? Тобі б це дуже навіть допомогло.

– Я не плачу. Якщо думаєш, що мене можна до цього довести, краще забудь. Цієї науки мій старий мене добре навчив. Якщо ти не проти, я в душ перед вечерею. Холодний душ, щоб охолонути.

Коли він виходив з ванної, задзвенів телефон, відповіла Карен.

– Це Макс Праґер, – гукнула вона. – Сказати йому, що ти передзвониш?

– Ні, я з ним поговорю. – Барні вийшов із ванної, обгорнутий рушником, і взяв слухавку. – Максе, привіт. Слухай, що ж там сталося?

– Вибач, не мав можливості зв’язатися з тобою в Центрі, – заговорив Макс. – У нас трапилася невеличка аварія, – нічого особливого, – і я мусив затриматися довше. Я тебе завтра підберу.

– А я чув, що ти герой.

– Хто тобі таке сказав?

– Та ходять чутки. Ну, а це правда? І чи та штука могла розповсюдитися?

На коротку мить запала тиша.

– Слухай, Барні, я ж кажу: нічого такого, – озвався Праґер. – Невеликий розлив, про все подбали, це звична процедура. Реальна небезпека буде, якщо чутки розповсюдяться. Люди панікувати починають, коли чують слово «радіація». Повір мені на слово: усе чисто. Ніхто не постраждав, нічого з будівлі не розповсюдилося. Такі невеличкі випадки трапляються завжди, коли маєш справу з ізотопами. Ясно? Я тобі все завтра розповім.

Карен запитально дивилася на нього, коли Барні повісив слухавку.

– Герой?

– Невелика аварія в будівлі відділу досліджень, – відповів Барні. Вирішив не згадувати про радіацію, боячись, що її уява все роздує й перекрутить. – Макс каже: нічого страшного. А тепер до важливих питань. Як щодо вечері? Я вмираю з голоду. Підемо кудись?

– Я замовила трохи китайської їжі, – сказала Карен. – Чоу-мейн5, яєчні рулети й реберця-барбекю. Мартіні в холодильнику, вже змішане, а склянки в морозилці.

Карен подивилася на нього вже м’якше. Під час медового місяця вони замикалися в мотельних кімнатах з китайською їжею та мартіні й проводили там п’яні пікніки. Барні знав, як сентиментально вона до цього ставиться, і розумів, що це пропозиція примирення. Пішов по напої й налив їм обом по склянці.

– Вибач, маленька, – сказав він, дзенькаючи склянками на знак тосту. – За нас.

– І ти мені вибач. За нас.

Барні сів біля неї на ліжку й поцілував.

– Що це ти робиш? – Вона його відштовхнула. – Ану накинь той рушник назад.

– Ну що вже?

– Тебе не я цікавлю. Ти просто затятий азартний гравець.

– Ти про що?

– Це все той годинник. Тебе цікавить лише рулетка на дітей. Не я.

– Та ну тебе, це ж маячня. Я люблю тебе. Годинник з цим ніяк не пов’язаний.

– А мені звідки знати?

Він трохи подумав, тоді потягнувся та обернув годинник циферблатом до стіни.

– Ти про який годинник? – сказав, роззираючись навколо. – Не бачу ніякого годинника.

Карен писнула від задоволення.

– Оце вже краще. Нема ніяких годинників і календарів. Нічого цього нема, коли ми разом.

Барні потягнувся до неї, але вона знову його відштовхнула.

– Ну а тепер що?

– Їжа. Ти ж голодний.

– Уже ні.

– Тобі потрібно буде берегти сили.

Він прикинувся шокованим.

– Господи, що це в тебе на думці?

Вона кинула в нього подушку, яку він обійняв.

– О, кохана Міртл, моя дружина звела нас разом – кинула тебе в мої обійми.

Карен запищала, відібрала в нього подушку й кинула її в інший бік кімнати.

– А ще ж моя найкраща подруга, – вигукнула вона. – Це завжди саме найкраща подруга – та, якій довіряєш.

Барні обійняв її, Карен затихла.

– Ой, Барні, я спробую змінитися для тебе, – прошепотіла. – Справді спробую. Буду така, якою ти накажеш бути. Я люблю тебе.

Барні шалено поцілував її й узявся пестити, але Карен знала, що це все силувано. У голові в нього було щось інше. Вона це відчувала. Хоч би що то було, від цього її охопило холодне відчуття, що ще один клин розвів їх далі одне від одного.

5

Китайська страва – підсмажена локшина з овочами, м’ясом чи морепродуктами.

Доторк

Подняться наверх