Читать книгу Збірка друга «Душевні струни» - Диана Ляшук - Страница 10

Мандруємо у синю вись,

Назад ти недивись,

Лиш спопеляй усіх своєю славою

І волею незламною з гори на них дивись!

Ми несемось в житті кудись,

Незнаючи що нас чекає,

То падаєм то злітаєм,

Свою планку ми тримаєм,

Хоч часто знемагаєм.

Минуле у минулому залиш,

Щоб всього досягти собою треба бути лиш,

Із пристрастю мрії втілювати у життя,

У цілей клопоту багато-жде нас боротьба!

Ми шалені наповнені жагою жити,

Долаючи перешкоди на шляху,

Ми спалюємо себе дотла в бреду,

Щоб стати успішними й перемогти.

У всього є своя ціна,

Її ми платим повсякчас

Й підтримка рідних душ виручає кожен раз,

У світі ради кращого тримає.

Розвиваючись шукаєм щастя

І шанс нам зверху дається,

Лиш правильно ним скористатись треба,

Прохаючи корисного у неба,

Щоб стидно перед собою небуло вкінці,

Ми зараз приймаємо до уваги що вчать нас отці

І гідно йдем визначеним шляхом,

Який кінчиться колись із довгим сном.