Читать книгу Збірка друга «Душевні струни» - Диана Ляшук - Страница 12

У довгу дорогу я зібрався

Із ворогами я змагався.

З різними людьми я справу мав,

Я спраглим душам шлях знайти допомагав.

Про себе забути я мав заради щастя інших,

Себе не віднайти в дорогах грішних,

Оце я знаючи тримався,

Любов’ю до рідних рятувався,

Віра сили надавала,

Мене у світі цьому тримала!

І те що долею називаєм випробування

Наші не оцінять старання,

Якщо дорогою зла ми підем,

То душі свої в пекло заведем,

Піддавшись гріху ми будем тліти,

Гірко розкаємося порушивши обіти.

Доленосні віражі наші дивні,

Ніколи не знаєш що станеться з тобою

І досягти перемогу любою ціною

Й усе може змінитися у мить,

Нам раю довго свого непродовжити.

Лиш би себе не загубити в дорозі,

Жаль не всім допомогти ми в змозі,

Тож цінуймо те що маєм а інше виб’ємо у долі,

Нам все під силу коли з небесами ми у змові!

Головне в житті віра і мета,

Ніхто і ніщо не зупинить коли тверда воля твоя.

Не страшно уже бо є в душі мир і любов

І ми виборюємо щастя знов,

Почавши шлях спочатку як завжди,

Ми не зламаємося під час боротьби,

Коли близька перемога ми в передчутті насолоди

І кожен за свої труди отримає нагороди!