Читать книгу Збірка друга «Душевні струни» - Диана Ляшук - Страница 14

Душа літає окрилена надією,

Любов’ю пригріта, спасенна вірою,

Душа літає наділена мрією,

Серцю радість стає милою.

Душа літає ніби вже на небесах,

Лиш крил чується змах,

А ти летиш в екстазі,

Тебе зцілили дивні мазі,

Усе тіло співає,

Усе навколо веселкою переливає.

Ох, шумна радість,

Коли душа не знає собі місця

І де та покладість,

Що була в серці як гостя?

Умиротворення зникає

І не сидиться вже ніяк,

Ти вже не простак,

Ти возвисився вірою,

Злетів любов’ю окрилений надією

І тоді ти сам став для усіх мрією

І тепер про тебе мріють як ти колись про них

І прислухаються з трепетом як ти робиш вдих.