Читать книгу Пісні - Дмитро Павличко - Страница 6

Долиною туман тече,

Не чути плеску хвиль його.

Припав я брату на плече

Край лісу яворового.

Мене задужали вітри,

Ослабли корені мої.

Зосталось два, а може, три

Листочки яворовії.

Навколо сумно і голо,

І чути подихи зими.

Сповилося моє чоло

Думками яворовими.

Від холоду не чую ніг,

Кінчається життя моє,

І налітає тихо сніг

На серце яворовеє.

А брат мій каже: «Не журись,

Не впадемо ніколи ми!

Підпалим небеса колись

Вогнями яворовими!»