Читать книгу Святошинська осінь - Доктор Клаус - Страница 5

Чекання біль і сльози зустрічі, і радість…

Хто знає все оце, усе це пережив?

Ні, іншої такої ти не знайдеш, —

Немає іншої такої на землі!

Замислилась, стоїть бабуся-осінь,

Аж світить латаною свитою земля.

А ти ідеш, і зрідка ноги човгнуть.

Куди ж мені?.. Попереду – журба,

Слів недоречних артистичний випад

І погляд, кинутий раз по раз навмання…