Читать книгу Шухлядні краєвиди - Емма Андріевська - Страница 22

Не дійсність – крани; – час – перебудови.

З ніг – валяться – спузири[34] – і склодуви.

Дозорці тліну – не виходить – з дива:

У шапокляках – з фіфами – удави. —

Від вічности – ледь – невеличкий – змилок,

Який – за борт, як – корабель – до молу. —

Й на тому – місці – сад – й город, де – мальви.

Й на мить – весь світ – у роті – карамелька.

Хоч – поруч – барва – пік буття – спроквола,

Навкілля – підіймаючи – на вила. —

Й на інший лад – свідомість – і літопис,

Де – ще – пропасниця – пів літа – тіпа —

Й примат – в долонях – звук – перетира,

Задіявши – нечинний – електрод.