Читать книгу Шухлядні краєвиди - Емма Андріевська - Страница 25

За маківками[38] – у вінку – правує[39]

Сила – й над тим, яке – давно – травою.

Піском – повітря. Пес – у парку – виє.

Підземка – павзу. – Ніч – куня – в трамваї.

На ратуші – півмісяцем – й плазун,

Як – невимовне – кронами – з низин.

Кипить буття – примружений – казан:

Амурчик – пальчик, – й сірка – на озон.

Й знов дійсність – вшир, – набік, – у довжину,

Буття – щораз – цупкіш – драговина.

Із калабані – дзвін – задеренчав, —

І – вмить – з кошами[40] – тліну – збирачі. —

Та вже – з-під квочки, – оком – світ, – курча —

До потопельника, що – ще – кричить.