Читать книгу Без сахара. Стишата - Илана Геннадиевна Олейник - Страница 14

*********

Не пускае бiль

Не вiдпускае,

Холодний дощь

В душi

Ще не пройшов,

I cepце

Безнадiйно

Ще кохае,

А ти пiшов

Ти все одно

Пiшов.

Я знову плачу

Номер набираю,

У вiдчаю кричу

Якicь слова,

У вiдповiдь лиш чую

Не кохаю,

Образ камiння

Кругом голова.

А пам'ятаеш в очi

Ти дивився?

I говорив

Що хочу чути я,

Сказав менi

Що знову загорiвся,

Ти говорив

Що тiльки я твоя.

Тепер фiнал

I маска твоя знята,

Моя душа

Розтрiляна дрежить,

Ти ж був коханим

Тепер бачу ката,

I кров отруйна

В венах не бiжить.

Але нiчого

Треба далi жити,

Любов мов гра

Мов фiшки в казино,

Не мiй розклад

То що ж тепер робити,

Вiддала все

Отримала

Дзеро…