Читать книгу Без сахара. Стишата - Илана Геннадиевна Олейник - Страница 5

*******

Шумлять тихо верболози,

Коло нашого ставка,

Соловейко свої сльози,

День і ніч там пролива,

Все спiвае

Милу пісню,

Про Вкраїноньку мою,

Все співає і співає…

А я слухати люблю.

Тай дивитися на небо,

Впасти в густую траву,

I сказати небy,

Небо як я землю цю люблю!

Соловейка що співає,

I зозулю кує

I Вербички

Й Водограï,

Бо це рiдне

Це своє!

I не треба мені

Раю у чужім якiмсь краю,

Краще Матінки

Немає бо я так її люблю!!!

2018