Читать книгу Без сахара. Стишата - Илана Геннадиевна Олейник - Страница 16

************

Заросли травою

Хата та садок,

Мicяць загубився

Мiж тонких гiлок.

А струнка берiзка

В воду зазирае,

Бо в старiй криницi

Cepeжки купае.

Хоче бути гарна

Й завжди молодою,

Тому мие личко

чистою водою.

Думае що мicяць

Лиш ïï кохае,

Що вiн лиш над нею

Та для неï cяе.

I не знае бiдна

Та й не хоче знати,

Не однiй вiн ходить

Листя цiлувати.

Не однiй красунi

Вiн так нiжно сяе,

Що жонатий з Сонцем

Це нixто не знае.

Та й що вiн холодний

Хитрий та мiнливий,

I такий далекий,

Хоч й такий красивий.

2017Ilana Ilana Olinik