Читать книгу Без сахара. Стишата - Илана Геннадиевна Олейник - Страница 22

*********

А в серцi вiтер не вщухав,

Знов снишся ти менi що ночi,

Навiщо свiт ти весь забрав?

Став чорним вiн як твоï oчi.

А я готова була йти,

По лезу, шкловi чи багнюцi,

Лиш би з тобою

Тiльки ти

I нi хвилиноньки в розлуцi.

А ти мене да не кохав,

Бо ти душi й честi не маеш,

Всього себе давно продав,

Тепер лиш iнших убиваеш.

Ти вже пiшов тебе нема,

Але пече, болить вiд зради,

Твоя брехня, фальшива гра,

Шматрае мене вiд досади.

А коли вмерли почуття,

То сонце в небi не так грiе,

I нема вipи в майбуття,

I серце в грудях каменiе…

2017.