Читать книгу Тік-Ток з Країни Оз - Лаймен Фрэнк Баум, Lyman Frank Baum, Edith Van Dyne - Страница 5

Через три дні велика армія Ух-Ти-Фу вишикувалася на площі перед королівським палацом. Всі шістнадцять офіцерів були вбрані в чудову військову форму і озброєні гостро наточеними блискучими шаблями. Тільки солдат тримав у руках мушкет, хай і невеликий. Зате він так старанно напускав на себе лютий вигляд, що численні командири таємно стали його побоюватися.

На площу прийшли жінки, щоб висловити свій протест проти військового походу. Королева Анна, казали вони, не має права відбирати в них чоловіків і батьків. Однак Анна веліла їм замовкнути, і – що поробиш – довелося коритися. Ніколи ще не отримували вони такого жорстокого наказу.

Королева походжала перед своїм військом, демонструючи красивий зелений мундир, прикрашений золотом, та зелений кашкет із фіолетовим пером. Вигляд у неї був такий грізний і гордовитий, що всі її піддані, за винятком військових, мимоволі тішилися, що вона йде з Ух-Ти-Фу. Натомість воїни воліли, щоб вона пішла без них.

– Шикуйсь! – скомандувала Анна верескливим голосом.

Із вікна палацу визирнула Сейлі й розреготалася.

– Гадаю, твоя армія вміє бігати краще, ніж воювати, – завважила вона.

– Це точно, – з гордістю підтвердив генерал Булочка. – Ми йдемо за трофеями, а не за пригодами. Чим більше буде трофеїв і чим менше боїв, тим краще.

– А ось я найбільше на світі люблю війну й кровопролиття, – заявив Канцеляр. – Тільки завойовники стають героями, а в книжках написано, що найлегший шлях до завоювання – це війна.

– Прекрасно сказано, мій хоробрий воїне! – вигукнула Анна. – Битися – значить завойовувати, завойовувати – значить добувати трофеї, а добувати трофеї – значить бути героєм. З такими благородними цілями я неодмінно завоюю весь світ. Прощай, Сейлі! Ми повернемося багатими і знаменитими. За мною, генерали! Кроком руш!

Генерали виструнчилися й випнули груди. Змахнувши блискучими шаблями, вони голосно віддали наказ полковникам:

– Кроком руш!

– Кроком руш! – крикнули полковники майорам.

– Кроком руш! – заволали майори капітанам, а капітани гаркнули солдату:

– Кроком руш!

Отже, Канцеляр скинув мушкет на плече і помарширував уперед, а всі офіцери пішли за ним. Королева Анна замикала стрій. Вона була в захваті від своєї чудової армії й тільки одного не могла збагнути: як це їй раніше не спало на думку завоювати світ?

Карбуючи крок, армія покинула Ух-Ти-Фу і вийшла на вузьку гірську стежку, що вела в чарівну Країну Оз.