Читать книгу Загублена Принцеса Країни Оз. Історії маленького Чарівника Країни Оз - Лаймен Фрэнк Баум, Lyman Frank Baum, Edith Van Dyne - Страница 7

– Невже Озма пішла й узяла із собою Чарівну картину? – губилася в здогадах Дороті.

Подружки гуляли в саду, а непосида Латочка, як завжди, скакала навколо них так, що її руде волосся розвівалося на вітрі.

– А може, Озму вкрали? – раптом випалила картата лялька. – І Чарівну картину теж, щоб ніхто не знайшов принцесу!

– Не вигадуй! – обірвала її Дороті. – Озму всі люблять! Хто посміє її образити?

– Хіба ти знаєш усіх? – засумнівалася Латочка. – У Країні Оз є такі куточки, про які навіть Озма нічого не знає!

– Що за дурниці ти верзеш! – гримнула на неї Бетсі.

– Стривай, – перервала подружку Дороті, – раптом вона має рацію? А якщо десь збереглися ще злі чарівники та відьми? Щоправда, відомостей про це немає.

Саме в цю хвилину до саду заїхав Чарівник верхи на Дерев’яній кобилиці.

– Ну що, знайшлася Озма? – насамперед запитав він.

– Ще ні.

– А що в Глінди?

– У Глінди пропала Велика книга подій! Викрадено всі чарівні інструменти!

– Нечувано! – жахнулася Дороті. – Хто це міг зробити?

– Гадки не маю, – відповідав Чарівник. – Я приїхав за власними інструментами, відвезу їх Глінді, з ними вона швидше виявить злочинця.

– Швидше ж, Чарівнику, не можна втрачати ні хвилини! – квапили його дівчатка.

Чарівник кинувся до своєї кімнати й одразу вискочив, як ошпарений:

– Він зник! Випарувався!

– Хто? – сполошилися подружки.

– Не хто, а що! Моя чорна валізка з чарівними інструментами! Її вкрали!

Друзі злякано перезирнулися. Справа набувала дедалі більшої зловісності.

– Це переходить всі межі! – вигукнув Чарівник. – Викрадено все чарівництво Країни Оз!

– Може, це Озма влаштувала? – припустила Бетсі.

– Виключено! – оголосив Чарівник. – Радше якийсь лиходій викрав Озму, а заодно й усі чарівні інструменти, щоб ми не змогли відшукати й покарати його.

– Бідолаха Озма! – вигукнули дівчатка одночасно. – Як же нам тепер бути, Чарівнику?

– Спершу спитаю поради в Глінди, заодно повідомлю їй, що й мої інструменти пропали. Може, вона щось придумає.

З цими словами Чарівник знову скочив на Дерев’яну кобилицю й щодуху помчав на захід. Дівчата не знаходили собі місця від горя. Навіть Латочка притихла. Нічого подібного в країні ще не траплялося. Злодій викрав добру фею Озму! Вони й уявити собі не могли такого нещастя. Але як інакше пояснити зникнення Принцеси?

– Не могла ж Озма зникнути, ні слова не сказавши? – міркувала Дороті. – І навіщо їй Книга подій? Або інструменти Чарівника? Адже вона могла просто попросити. Ні Чарівник, ні Глінда їй ні в чому не відмовляли. Отже, її справді викрав лиходій!

– Невже цей лиходій живе в Країні Оз? – запитала дівчинка Трот.

– А де ж іще? Адже через згубну пустелю пройти неможливо! І хто, крім мешканця Оз, міг знати про Книгу подій та Чарівну картину?

Аж ось до саду забігли хлопчики – Оджо й Ґудзик-розумник. Якщо ви не знаєте, хто це, я розповім вам про них. Оджо раніше жив у країні Жвакунів. Він і досі одягався, як було заведено на його батьківщині – блакитна курточка, блакитні штани до колін, блакитні черевички, блакитний капелюх зі срібними дзвіночками, які весело калатали при кожному його русі.

Щоб врятувати свого дядька, Оджо Щасливому довелося здійснити небезпечну подорож до Смарагдового міста. Тут він і залишився. Разом з ним прийшла Латочка.

Інший хлопчик, Ґудзик-розумник, раніше жив у американській Філадельфії. Одного разу він пішов погуляти й заблукав. Його знайшли Трот і капітан Білл. Разом з ними він і потрапив до чарівної країни.

– Привіт, Дороті! – першим привітався Ґудзик. – Кажуть, Озма пропала?

– Хто каже? – здивувалися подружки.

– Усе місто!

– Звідки вони знають?

– Желея Джемм всім розповіла, – втрутився Оджо. – Вона ходить і всіх підряд запитує, чи не бачив хто Озму.

– Навіщо даремно засмучувати людей! – насупилася Дороті. – Може, Озма ще знайдеться!

– Подумаєш, загубилася, – почав втішати дівчаток Ґудзик, – я сто разів губився, й нічого!

– Це точно, – підтвердила Трот. Вже кому-кому, а їй була відома його звичка губитися, особливо в невідповідний момент. – Але ти не Принцеса, до того ж Озма не загубилася – її викрали!

– Викрали? – здивувався Оджо. – Але ж викрасти Озму міг тільки злодій, а хіба в Країні Оз є лиходії? Що ти мовчиш, Дороті?

– Не знаю, – відповідала дівчинка.

– А я знаю! Я знаю! – радісно застрибала на одній ніжці Латочка. – Озму викрали? Викрали. Викрадач живе в Країні Оз? У Країні Оз! Викрадають тільки лиходії, значить, у Країні Оз є лиходії!

Важко було заперечити проти клаптикової логіки, але Ґудзик не розгубився:

– Я так скажу: якщо Озму викрали, треба знайти й покарати злодія!

– Але хто цим займеться? – зітхнула Трот. – Адже в нас немає ні армії, ні поліції.

– Армія є, – заперечила Дороті, – щоправда, в ній всього лише один солдат й одночасно – головнокомандувач. Пам’ятаєте – з такою зеленою бородою й вусами. І рушниця в нього є. Тільки ніхто його не боїться – адже він мухи не скривдить.

– Солдат завжди солдат, – розсудила Бетсі. – Може, мухи він і не скривдить, а от злодія зуміє затримати! Покличмо його!

– Так він же місяць тому відправився на риболовлю й досі не повернувся! – повідомив Ґудзик. Він завжди все про всіх знав.

– А може, Озма сама знайдеться? – зітхнула Трот. – Адже вона все-таки фея.

Діти весь день говорили на цю тему, та так і не вирішили, хто міг викрасти Озму й навіщо. Надвечір повернувся Чарівник, і по тому, як він, понуро схиливши голову, заїхав у двір, всі відразу здогадалися, що втішних новин немає. Потім на повітряній колісниці, запряженій дюжиною сніжно-білих лелек, прилетіла стривожена й заклопотана Глінда. Майже всі друзі Озми зібралися цього вечора в палаці, щоб обговорити свої подальші дії.

– Треба зараз же вирушити на пошуки, – запропонувала Дороті. – Правителька країни перебуває в полоні, а ми що? – гратимемося й веселитимемося?!

– Я готова, – погодилася Глінда. – Треба якомога швидше знайти Озму! Я б і сама пішла шукати, але хто виготовить нові чарівні інструменти? Можливо, вони знадобляться, щоб знайти Принцесу.

– Підемо завтра на світанку, – вирішила Дороті. – Бетсі, Трот і я.

– Самі ви не впораєтеся, – завважив Чарівник, – я теж піду. Повинен же хтось вас захищати!

– А що з нами трапиться? – здивувалася Трот. – Адже ми в чарівній країні!

– А що сталося з Озмою? – нагадав Чарівник. – Адже знайшовся лиходій, який посмів викрасти все чарівництво Країни Оз! Хтозна, які небезпеки чекають на вас у дорозі? Озма – фея, і Глінда теж, з ними нічого не трапиться, але ж ви – звичайні дівчатка, вам слід бути особливо обережними, і нам з Ґудзиком теж.

– Зате мені небезпека не загрожує! – похвалився Оджо. – Адже я народився в Країні Оз!

– Пропоную розділитися на кілька загонів, – сказала Глінда, – тоді вдасться обшукати всю країну. Оджо нехай відправляється до жвакунів, він там кожну стежину знає. Опудало й Залізного Лісоруба, знаючи їх безстрашність, відправимо до країни Південців. Косматий чоловічок, Тік-Ток і Джек-Гарбузова голова нехай йдуть до Фіолетової країни, а Дороті з Чарівником – до країни Моргунів. Пам’ятайте: ваше завдання знайти Озму. Обшукайте кожен куточок.

План Глінди був прийнятий одноголосно, і друзі стали готуватися до походу.