Читать книгу Толока. Краєвид з вікна хати - Михаил Илленко - Страница 9

Ранок. Базарний гомін з усіх боків. Все на спродаж: коло за колом, над брилями і намітками літає кінь. Плаче циганська скрипка, гомонить натовп, оцінюючи коня.

ГОЛОС ГОЛОТИ

Крізь базарний натовп сунуть двоє вагітних жінок.

Кози, поросята, кури та гуси додають до базарного шуму свої голоси.

ГОЛОС ГОЛОДАНЯ

Переправа на Січ гуде – козаки торгуються з молодицями. Молодиці нахвалюють свій товар – у котрої що є… А є у кожної – пишно, спокусливо, через край. Не кажучи вже про сметану, масло, мед… сир, хліб, сало… молоко, рибу, яйця.

Плаче скрипка, дзвенить кузня, басом гупають діжки. Діжкам підбренькують макітри та глечики. Кози, поросята, кури та гуси додають до цієї музики свої голоси.

До двох вагітних жінок приєднуються ще троє. А до трьох – ще четверо…

ГОЛОС ГОЛОТИ

Крізь базарний натовп проштовхуються вагітні жінки, не звертаючи уваги на крам, реманент, дерев’я- ні іграшки… А там бондар нахвалює свої діжки. Гончар – горщики, чумак – сіль. Шорник – сідла коваль – шаблі.

ГОЛОС ГОЛОДАНЯ

Вагітні жінки (Уляна, Параска, Соломія, Оксана, Стефа, Христина, Явдоха, Горпина, Іванка, Килина, Юстина) гуртуються у загін, що суворо й рішуче розсуває натовп. А понад усім – голоси артистів.

А ось і вони – бавляться з іграшковими козаками.

Голоси артистів не змінилися, змінилися артисти: у ГОЛОТИ рушником перев’язане одне око, обличчя ГОЛОДАНЯ перетинає шрам.

ГОЛОТА

Іграшковий Іван Ярошенко рубає іграшкових татар, звільняє іграшкового «брата» від кайданів. Дивуються селяни та й козаки дивуються. Хоч і бувалі воїни, але тягнуться до ляльок, наче діти.

ГОЛОДАНЬ

Перед вертепом – і старі, й молоді. Навіть немовля кинуло цицьку – блимає оченятами.

ГОЛОТА

ГОЛОДАНЬ

Тихий зойк вкриває натовп.

Тиша над переправою. Пропливає в повітрі мильна бульбашка.

Котиться по траві відрубана голова. Переляканих селян, хто насунувся ближче, кропить іграшковою кров’ю. Кропить кров’ю і Катерину.

Присутні з переляку кидаються тікати. Хтось з дівчат непритомніє. Лише Катерина не тікає.

За лаштунками театру перелякані ГОЛОТА і ГОЛОДАНЬ.

ГОЛОТА

ГОЛОДАНЬ

ГОЛОТА

ГОЛОДАНЬ

ГОЛОТА, ГОЛОДАНЬ

Артисти намагаються завершити виставу, але обурені глядачі не дають їм це зробити. Цього разу бити артистів беруться жінки. Але не це привертає увагу КАТЕРИНИ, коли вона схиляється над Дніпровою водою, щоби змити «кров». Її увагу привертає дивна подія: перед човнами на переправі – вереск та лемент. Троє чергових козаків заступають дорогу вагітним жінкам. Серед козаків – ТИМІШ. Всі жінки дуже вродливі – кілька сільських, одна циганка, черниця… Всі дванадцятеро вкрай вагітні. Троє козаків проти дванадцяти вагітних жінок.

ЧЕРНИЦЯ ХРИСТИНА

Чого поставали, йолопи? Не бачите? Нам на Хортицю!

КОЗАК

Жінкам на Хортицю не можна – закон!

КОЗАК

У якім питанні?

Замість пояснювати, ЧЕРНИЦЯ так вправно причащає своїм великим кулаком розумника, що той падає у воду. Ця перемога надихає решту жінок на штурм човна, тим більше, що тепер до них приєднуються баби з базару. Козаки не відступають, але й не відповідають – з жінками битися?

Хіба налякати трошки? Ото ж, ТИМІШ показує своє мистецтво підпаска. Його довжелезний батіг, власноруч сплетений косицею з буйволової шкіри, може змагатися з гарматою, якщо не в руйнівній силі, то у гучності «пострілу». Не кожна блискавка тягне за собою такий грім, як батіг підпаска ТИМІША.

ГОЛОСИ ВАГІТНИХ ЖІНОК

Рятуйте! Ой, лишенько!

Баби – тікають, а вагітні жінки… Всі дванадцятеро з переляку починають разом те, що було заплановано природою. Різними мовами кричать дві близняточки-шляхтянки, сільські молодиці… циганка. Терпляче стогне ЧЕРНИЦЯ…

Переправа. Ніч. Вночі вартові козаки гріють в казанах воду, носять її відрами межи скель. Далі їх не пускають жінки. У скелях, наче у горнилі вулкану, у світлі величезного вогнища відбувається таємне дійство.

СИМВОЛІКА, АРХЕТИПИ, МЕТАФОРИЧНИЙ, ОБРАЗНИЙ РЯД

Жінки народжують дітей у «жерлі вулкану» (в кузні).

З кратера лунають страшні крики, вереск, стогін, молитви кількома мовами та суворі команди досвідчених повитух.

На якусь мить все замовкає і тишу прорізає крик першого немовляти. Чиїсь руки підіймають крикливе створіння над кратером.

ГОЛОС

Хлопчик!

Переправа. Ранок. Човен утикається в берег.

Сам КОШОВИЙ Степан Двогілка на світанку виходить на скелі, аби пересвідчитися в неможливому.

Гнітюча тиша зупиняє розмови (пролітає мильна бульбашка).

КОШОВИЙ починає допит жінок з немовлятами, звертається до найближчої:

КОШОВИЙ

Хлопчик? Дівчинка?

ПАРАСКА (ледь чутно)

Хлопчик.

ГОЛОГРИВ

А у тебе?

Замість відповіді, СОЛОМІЯ ледь помітно киває. ГОЛОГРИВ-молодший допомагає начальству спілкуватися з жінками.

ГОЛОГРИВ (грайливо)

Теж хлопець!

КОШОВИЙ, на відміну від підлеглих, навіть думки не має перетворювати все це на жарт (пролітає мильна бульбашка). МИКОЛА СМИК також хоче бути корисним начальству.