Читать книгу #ЯНеБоюсьСказати - Настя Мельниченко - Страница 15

Для початку давайте розберемося, що таке статеві органи?

Статеві органи (ще їх називають геніталії) – це ті органи, які входять до статевої системи, тобто беруть участь у народженні або робленні дітей.

Статеві органи бувають зовнішні (ті, які ми бачимо) і внутрішні (ті, які сховані всередині нашого тіла).

Статеві органи жінок. Зовнішні: лобок (легке підвищення внизу живота, де росте волосся у дорослих жінок), зовнішні та внутрішні статеві губи, пристінок піхви (відстань між малими статевими губами і «дірочкою»), а також дівоча пліва (вона ж вагінальна корона) або її залишки, і клітор – пипочка, де сходяться зверху статеві губи.

Статеві органи чоловіків. Зовнішні: мошонка, статевий член (пеніс, прутень) і яєчка.

Про внутрішні поки не будемо.

Людей, які отримують сексуальне задоволення від демонстрації своїх статевих органів (наприклад, члена), називають складним словом «ексгібіціоністи». Насправді, їх заводить не процес показування статевих органів, а емоції глядачів. Здивування і переляк тих, кому показують статеві органи, дає їм відчуття збудження і задоволення. Саме тому ексгібіціоністи дуже часто обирають маленьких дівчаток, адже ті звичайно лякаються і тікають. Зазвичай дівчатка до певного віку не мають де побачити ерогований чоловічий член (тобто такий, який налився кров’ю і стоїть), тому його вигляд їх може злякати. Ні, звісно, я не хочу сказати, що чоловічий статевий член страшний. Але коли ти щось бачиш уперше – воно дивує і може настрашити. Якщо ж на демонстрацію реагувати спокійно або спробувати присоромити, то дядьки не отримують свого «кайфу» і тікають.

Коли я була маленька, то такі «красені» часто чатували на перехожих у парках. Якось у Ботанічному саду дядько вискочив на мене з куща бузку – довкола його члена був обмотаний бант. Я була ще надто мала, аби зрозуміти, що відбувається. Але раптова поява дядька у незвичному вигляді і з опущеними штаньми шокувала мене, і я втекла.

А потім один такий дядько з’явився переді мною, коли я вже була доросла: він перестрів мене і подружку на одній з гір поблизу Андріївського узвозу. Я йому кажу насмішкувато:

– Дядьку, а що ви ото робите?

А він так винувато знизує плечима, махає рукою, і каже знічено:

– Ее-ет!..

Ексгібіціонізм є хворобою і поширений не лише серед чоловіків, але й серед жінок. Якщо подумати, то цей вид насильства є відносно «безпечним» (якщо так можна сказати про насильство), але все одно неприємним – адже супроти нашої волі нападник задовольняє себе сексуально.

Буває, що статеві органи показують не лише хворі люди, але й цілком здорові. Як ось у цій історії:

Біля нашого дому в Челябінську будували великий будинок під якийсь проектний інститут. Будівництво наближалося до завершення. Але ж це так захоплююче – бігати порожніми поверхами та гучними кімнатами! Компанія 8-9-річних дівчат перелізла через паркан і попрямувала до будівлі. З будівельної підсобки вийшов чоловік і закричав на нас. Дівчатка кинулися до паркану, а я чомусь завмерла на місці. Напевно, тому, що я була слухняною дівчинкою і розуміла, що лазити по будівництву недобре, і готова була понести заслужене покарання. Він узяв мене за руку і завів у підсобку. Говорив тихо і спокійно. Залишив стояти біля дверей, а сам пройшов углиб, розстебнув штани і сказав: «Дивись, що у мене є». Він вийняв ЦЕ, схоже на недозрілий баклажан, і запропонував взяти ЦЕ в руки. Я вже бачила ЦЕ раніше, як воно стирчить з кущів дитячого парку на Червономуполі – там на нас зазвичай чатували ексгібіціоністи (про це слово я дізналася набагато-набагато пізніше). Тут я зрозуміла, що ситуація виходить за рамки слухняності, і дала драла. Про те, що було в підсобці, я не розповіла навіть дівчаткам. І на будівництво більше не лазила ніколи. Мені пощастило: «мій» ґвалтівник не був готовий до рішучих дій – він теж боявся. І заразив цим страхом мене.