Читать книгу Життя без обмежень. Шлях до неймовірно щасливого життя - Нік Вуйчич - Страница 24

Коли я закликаю своїх слухачів сподіватися на краще, то при цьому спираюсь на власний досвід. Ви можете покластися на мої слова, бо вони перевірені самим життям. Була в моєму житті мить, коли я втратив надію. Це сталося в моєму загалом щасливому дитинстві, у віці близько десяти років. Хоч я й намагався стати оптимістичним, наполегливим і винахідливим, однак залишалося те, що було мені не під силу, і на мене накотили негативні думки. Причому, найчастіше йшлося про дуже прості, повсякденні справи. Приміром, мене мучило те, що як будь-яка звичайна дитина я не можу дістати морозиво з холодильника, не здатен сам їсти, і доводиться просити інших людей годувати мене. А вони, відповідно, повинні були самі відриватися від трапези, щоб допомогти мені.

Тоді я вперше замислився над серйознішою проблемою: а чи вдасться мені колись знайти дружину, яка б мене кохала? Як забезпечуватиму дружину і наших дітей? Як захищатиму їх у разі небезпеки?

Схожі думки виникають у більшості людей. Напевно, ви теж замислювалися над тим, чи зможете створити сім’ю, знайти надійну роботу чи безпечне місце для життя. Це цілком нормально і природно. Всі ми думаємо про майбутнє і уявляємо, яким буде наше життя. Та часом негативні думки блокують наше уявлення про майбутнє і затуманюють розум. Коли мені важко, я нагадую собі про Бога. У такі миті я молюся і нагадую собі Його слова. І це допомагає зрозуміти, що Він завжди зі мною, ніколи мене не залишить і не забуде про мене. З Його допомогою все найгірше стане кращим. Я знаю, що Він добрий. Якщо Він дозволив статися чомусь поганому, то це означає, що в Нього був задум на те, і мені не під силу це збагнути. Я завжди покладаюся на Бога.