Читать книгу Вибрані поезії - Олександр Афанасьєв-Чужбинський - Страница 1

О, як весело глядіти,

Як сміються всі на світі,

А я з горя поманеньку

Наллю чарочку повненьку,

Вип’ю добре, посмакую

І сам з кого покепкую.

Світ широкий, своя воля,

Хоч і злая моя доля,

А мого тільки на світі —

Як на людей поглядіти,

Їх веселлям упитаться.

Бо з мене хто сміється,

То ніколи не минеться;

Бо я біс такий удався,

Що хто з мене посміявся,

Хай як хоче забуває —

Через десять год згадає,

Бо такеє чудо буде,

Що побачать усі люде —

Не побачать, то почують

Та із того покепкують.

А я з горя поманеньку

Наллю чарочку маненьку

Та на неї подивлюся,

Вип’ю та й сам посміюся.

Нехай оце оттак буде.

Послухайте, добрі люде,

Хоч я чортеня скажене,

Та не смійтесь тільки з мене.

Хоч я з того й не заплачу —

То все я чую і вибачу,

І як і я вдеру вірші —

Буде, братця, комусь гірше.