Читать книгу Світове місто Харків - Олена Зеленіна - Страница 10

Озерянська ікона Божої Матері – шанована в православній церкві чудотворна ікона Богородиці; головна святиня й покровителька міста Харкова і всієї Слобожанщини.

За старовинним переказом, образ явився в кінці XVI століття біля села Озеряни якомусь селянину, що косив траву і випадково розітнув косою образ Божої Матері навпіл… Дуже сильно засмутившись прикрою подією, він підняв обидві половини ікони, із благоговінням помістив їх на покутті в себе вдома, запалив перед ними свічку, гаряче помолився, розкаюючись у заподіяному, а вранці побачив ікону цілою й непошкодженою – лишився лише тонкий слід від коси.

У 1797 році Озерянська ікона опинилася в Курязькому монастирі, де перебувала 47 років.

Зберігся переказ із біографії Григорія Квітки-Основ’яненка. У дитинстві він осліп. Лікарі не змогли допомогти хлопчикові, і тоді мати із сином відправилися до Куряжа в Преображенський монастир, де тоді зберігалася Озерянська ікона. Мати довго молилася перед чудотворним образом, а потім обмила синове обличчя святою водою. Зір у хлопчика поліпшився.

16 жовтня 1843 року імператор Микола І затвердив прохання мешканців Харкова про хресний хід для перенесення Озерянської ікони Божої Матері із Курязького монастиря в харківський Покровський кафедральний собор. Хресні ходи мали відбутися 30 вересня (із Куряжа в Харків) і 22 квітня (із Харкова в Куряж) відповідно до престольних свят харківського Покровського собору (1 жовтня) і Курязького монастиря (23 квітня).

На пожертвування жителів Харкова в кінці ХІХ століття на території Покровського монастиря збудували Озерянську церкву, куди й помістили чудотворну ікону.

Іще одну Озерянську церкву спорудили на Холодній горі. Звідси, з Холодної гори, харківські архиєреї благословляли чудотворною іконою наше місто. Однак у 30-ті роки минулого століття святиня була втрачена, лишилися тільки численні списки.