Читать книгу Світове місто Харків - Олена Зеленіна - Страница 8

Біля головного входу в Історичний музей на майдані Конституції кожен може побачити чавунні гармати XVIII століття. Вони мають 6-дюймовий калібр, а довжина ствола сягає 315 см.

У монографії Д. І. Багалія і Д. П. Міллера «Історія міста Харкова за 250 років його існування» (1905, т. 1) цитується стаття Г. Ф. Квітки, опублікована в «Литературной газете» (1843, № 36) під назвою «Гармати біля будинку Дворянського зібрання»:

«Коли населявся тутешній край збіглим народом від утисків польського уряду, то пани, котрі переселялися сюди з усім своїм скарбом, вивозили і свої власні гармати. На деяких із них були викарбувані родові герби власників. Коли ж із цих утікачів створювали козачі полки і довелося їм відбиватися від кримських і ногайських татар, що намагалися втримати цей край за собою, тоді гармати пішли на захист фортець… Гармати виконували своє призначення справно, нападників татар проганяли добряче, відборонили місце й довели до того, що ця «нечисть» не сміла вже показуватися до нас, і слобідські козаки стали мирними жителями, утворилася на загальній підставі губернія, розвалені фортеці знищені, а колишні в них гармати відвезені до Харкова.

Непридатні до вжитку були сотнями скинуті за містом, на порожньому місці, біля церкви Жінок-Мироносиць, там, де був міський цвинтар…

Узимку зібрали й ті гармати, що валялися за містом на вказаному місці, і відправили всі придатні й непридатні за приналежністю. Але, збираючи їх, обдивилися дві, вбиті в землю, вони так і лишилися. Довго би там лежали вони, та наш військовий губернатор міста Харкова і цивільний усієї губернії, князь Петро Іванович Трубецькой, дізнавшись про ті гармати, подав про те, куди слід, і отримав височайше повеління: «Згідно з поданням його, віддати ті гармати харківському Дворянському зібранню із тим, щоб вони були поставлені при виїзді з будинку у вигляді тумб»».

Будівля Дворянського зібрання була зруйнована під час Другої світової війни, а старовинні гармати збереглися для нащадків і стоять біля входу в Історичний музей.