Читать книгу Як течія річки (збірник) - Пауло Коельйо - Страница 9

Хлопчик дивився, як бабуся пише листа. У якусь хвилину він запитав:

– Ти розповідаєш про те, що відбулося з нами? І можливо, розповідаєш про мене?

Бабуся перестала писати й відповіла онукові:

– Я пишу про тебе, це правда. Але важливішим за слова є олівець, яким я пишу. Я хотіла б, щоб ти став таким, як він, коли виростеш.

Хлопчик подивився на олівець, заінтригований, але не побачив у ньому нічого незвичайного.

– Але ж я бачив багато олівців, і цей нічим від них не відрізняється.

– Усе залежить від того, яким поглядом ти дивишся на речі. Існують п’ять чеснот, завдяки яким, якщо тобі вдасться мати їх, ти завжди перебуватимеш у мирі зі світом.

По-перше: ти можеш робити великі речі, але ніколи не забувай, що існує Рука, яка скеровує твої дії. Її ми називаємо Богом, і Він завжди вестиме тебе в напрямку Своєї волі.

По-друге: вряди-годи я повинна відриватися від того, що я пишу, й підгострювати олівець. Олівець від цього зазнає втрат, але зрештою він стає гострішим. Тому навчися терпіти біль, бо він іноді робить тебе кращим, ніж ти є.

По-третє: олівець завжди дозволяє нам витерти те, що є хибним. Отже, ти повинен зрозуміти, що виправити щось уже зроблене не є чимось поганим, а є тим важливим вчинком, який не дає нам звернути з дороги справедливості.

По-четверте: справді важливим в олівці є не дерево й не його зовнішня форма, а графіт усередині. Тому завжди звертай увагу на те, що відбувається у тебе всередині.

І нарешті, по-п’яте: олівець завжди залишає позначку. Тому знай, що все зроблене тобою залишить сліди й намагайся усвідомлювати кожну свою дію.