Читать книгу Книга джунглів - Редьярд Киплинг - Страница 2

Джозеф Редьярд Кіплінґ (1865–1936) – дивовижний англійський письменник, поет і новеліст, зірка літератури вікторіанської епохи, наймолодший за всю історію лауреат Нобелівської премії – прожив непросте, сповнене тривог, сумнівів і літературних перемог життя. Він зазнав злиднів і розчарувань, пізнав велике кохання та передчасну втрату найрідніших людей, його обсипали нагородами, він навіть був наближений до короля своєї країни. Водночас йому довелося стати свідком жахів війни, людської жорстокості й ницості, дивовижної стійкості та самопожертви. У кожному рядку його книг, подібно до коштовних самоцвітів, сяє багатогранний талант чудового прозаїка та романтичного поета – він і в стрімкому малюнку характерів героїв, і у виточеності стилю, і у вишуканому кепкуванні над безсиллям зла.

Редьярд Кіплінґ народився в Бомбеї, в Індії, у родині Джона Кіплінґа, викладача місцевої школи мистецтв, і цей факт великою мірою визначив усе подальше життя автора. Змалку його оточував чарівний світ тропічної Азії, сповнений екзотичними образами, ароматами та звуками, які згодом стали невід’ємною складовою творчості письменника. Проте у п’ятирічному віці хлопчика відправили до пансіону в Південній Англії, де йому довелося прожити наступні шість років. Це був складний для Редьярда час: власник пансіону так жорстоко поводився з маленьким мрійником, що відтоді й до скону Кіплінґ страждав від безсоння. Коли ж йому виповнилося дванадцять, майбутнього письменника перевели до приватного училища у графстві Девон, директором якого був товариш його батька. Редьярд мріяв про кар’єру військового, а заклад саме готував підлітків до вступу в престижну військову академію, однак сильна короткозорість завадила йому стати офіцером британської армії, а програма училища не давала випускникам змоги вступити до будь-якого іншого університету.

Саме тоді Кіплінґ почав писати свої перші оповідання, а 1882 року, закінчивши навчання, повернувся до Британської Індії й почав працювати репортером у газеті, яка виходила у Лахорі. Одночасно з репортажами він писав і публікував короткі оповідання та вірші, а поїздки країною давали йому змогу побачити темний і світлий бік життя найбільшої імперської колонії. Молодий письменник і журналіст стрімко ставав популярним. Одна з індійських газет запропонувала Кіплінґу створити серію подорожніх нарисів, і він здійснив свою першу велику мандрівку: до Англії, США, Бірми, Китаю та Японії. До 1889 року були опубліковані шість книг його оповідань, а 1890 року виданий роман «Світло згасло», після чого Кіплінґа проголосили літературним спадкоємцем Чарльза Діккенса. Водночас багато його віршів набули такої популярності, що розійшлися на цитати.

Проте успіх і визнання не врятували Кіплінґа від примх долі. У 1892 році він вирушив до США, де планував видати свої твори, але видавець несподівано помер, а Редьярд закохався й одружився з його сестрою Кароліною. Та не встиг збігти медовий місяць, коли банк, у якому зберігалися всі заощадження письменника, збанкрутував, і молодята залишилися без засобів до існування. Аж чотири роки Кіплінґу довелося прожити у США, допоки обставини не змінилися.

А змінилися вони тому, що він почав писати для дітей. Саме тоді, у 1894–1895 роках, були опубліковані «Книга джунглів» та «Друга книга джунглів», які стали відомі в усьому світі. Перед читачами постав абсолютно новий герой – хлопчак, який виріс поміж вовками, і світ людей і тварин, побачений його очима, вразив не лише дітей, а й дорослих. Слідом за оповіданнями про Мауглі з’явилася повість «Відважні мореплавці» (1897), а згодом, після поїздки до Південної Африки, вийшов друком роман «Кім» (1899), який донині вважають шедевром Кіплінґа. На зламі століть письменник створив іще одну дитячу книгу – «Просто казки» (1902), яку переклали майже всіма відомими мовами. Яскраві та екзотичні, сповнені небезпечних пригод і загадкових подій, ці книги допомагали сучасникам крізь сіру буденність побачити таємничість, велич і красу світу. Водночас це не пустопорожні фантазії – Кіплінґ надзвичайно уважний до деталей навіть тоді, коли йдеться про побут, звичаї та історії найвіддаленіших країн і народів.

З 1899 року Редьярд Кіплінґ остаточно оселився в Англії, у графстві Сассекс, де створив іще дві славнозвісні книги казок – «Пак з Пагорбів» та «Нагороди і феї» (1906). Водночас письменник брав активну участь у політичному житті країни й виступав із застереженнями щодо невідворотності війни з Німеччиною.

Пророцтв Кіплінґа не почули. Напруження у Європі зростало, а 1914 року спалахнула Перша світова війна. У 1915 році у Франції загинув син письменника Джон, тіло якого так і не знайшли. Упродовж чотирьох років письменник із дружиною намагалися з’ясувати, що ж сталося із Джоном, не втрачаючи надії на те, що він потрапив у полон, одначе пошуки, що тривали до 1919 року, виявились безрезультатними. Саме Редьярд Кіплінґ є автором фрази, яка викарбувана на всіх монументах загиблим у війнах в Англії: «Їхні імена житимуть вічно».

Ну, а «Книзі джунглів» судилося довше й набагато щасливіше життя. Сотні видань на всіх континентах, мільйонні наклади, переклади багатьма мовами світу, незліченні екранізації – повнометражні фільми, мультфільми, аніме-серіали, серії відеоігор за мотивами книги… Тільки у США історію хлопчика-вовка Мауглі від 1942 до 2018 року екранізували шість разів. Спробуйте сьогодні знайти десятирічного хлопчака, який не знає, хто такі Багіра, Балу та Каа!

Утім ані фільми, ані найдосконаліші анімації не замінять справжнього аромату, чарівності й мудрості дивовижної казки, створеної одним із найуславленіших письменників Англії.