Читать книгу Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин - Сборник - Страница 64

Жили собі разом кіт та кріт, та курочка. Кіт та кріт ходили на заробітки, а курочка залишалася дома. Вони як ідуть на заробітки та й наказують:

– Не виглядай, курочко, в віконце, а то тебе лисичка украде.

Пішли раз кіт та кріт на заробітки, а лисичка прибігла під віконце та й каже:

Курочка одсунула віконце та й виглянула, а лисичка хап її за голівку та й понесла у свою хатку. А курочка дорогою і співає:

Кіт та кріт почули, прибігли та й одняли курочку:

– Ми ж тобі казали, щоб ти не виглядала, а ти не послухала нас! Так дивись, не виглядай же! Ми тепер підем далеко і не почуєм, як ти нас кликатимеш.

На другий день кіт та кріт пішли, а лисичка знов прибігла, сіла під віконце та й:

А курочка притаїлася та й мовчить. Тоді лисичка каже:

– О, яка ж бо ти, курочко, спесива!.. Уже розсердилась… Я тільки пожартувала.

Курочка виглянула, а та хап її за голівку та й понесла у свою хатку. А курочка дорогою співає:

Кіт і кріт почули, прибігли і одняли курочку:

– Ми ж тобі казали, щоб ти не одчиняла віконця! Тепер ми підем ще далі, так хоч як будеш звати – не почуєм.

На третій день вони пішли на заробітки, а лисичка зараз і прибігла, сіла під віконце:

Курочка мовчить. Вона тоді вдруге заспівала та й каже:

– О, курочко, яка ж ти сердита! Я тільки пожартувала з тобою, а ти і розсердилася!.. Я зовсім не хотіла тебе їсти! Тепер тебе не буду й зачіпать…

Курочка виглянула, а вона її хап за голівку та й понесла у свою хатинку. Курочка дорогою і співає:

Не чуть. Вона вдруге заспівала:

Не чуть. Вона втрете заспівала:

Не чуть.

Лисичка принесла її додому та й заставила своїх дочок піч топить та воду гріть, а курочку посадила на пічку.

Кіт та кріт прийшли додому – аж курочки нема, лисичка вкрала. Вони пішли в ліс, зробили скрипочку і дудочку, пошили шкіряний мішок та й пішли на лисиччин двір, сіли та грають:

А лисиччині дочки почули та й кажуть:

– Що се, мамо, грає? Ми підем послухаємо.

А лисичка каже найменшій:

– Піди подивись, та не барись, а то пора курочку різать.

Та вийшла.

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені.

А вони питають:

– А чи будеш танцювати?

– Буду.

А лисичка чекає-чекає – не йде дочка. Вона і посила другу:

– Оце як забарилась!.. Піди поклич. Пора курочку різать.

Та вийшла та й каже:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– А будеш танцювати?

– Буду.

Лисичка посила третю дочку:

– Піди подивись, що вони там так забарились! Нехай ідуть скоріш. Пора курочку різать.

Та вийшла та й просить:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– Будеш танцювати?

– Буду.

А лисичка, почекавши, бачить, що нема третьої дочки, посила четверту:

– Піди поклич їх. Що вони там роблять?

Та вийшла та й каже:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– А будеш танцювати?

– Буду.

А лисичка чекала-чекала та й каже:

– Що це вони там забарились? Піду сама покличу.

Вийшла:

– Музиканти мої, музиканти мої, заграйте мені!

– А ти будеш танцювати?

– Буду.

Ввійшли у хатку, взяли курочку, принесли додому і тепер разом поживають та добро наживають.