Читать книгу Рок-н-рол, стакан, кохання - Валентин Терлецький - Страница 44

Чергова репетиція у Злодєя «на хаті» закінчується «п’яно грандіозо». Як завжди, на репетицію збирається повно друзів, присутність котрих зобов’язує вас зіграти цілий домашній концерт. В акустиці вас вже давно не чули, і ви виконуєте кілька зовсім нових пісень, які сприймаються друзями бурхливо та захоплено. Зазвичай неговіркий і сором’язливий Хет раптом голосно пропонує відзначити прем’єру нових хітів на вулиці, аби всі почули вашу радість. Компанія швидко погоджується.

Опинившись на вечірніх вулицях Кічкаса, всі чомусь раптово збурюються до танців. Забачивши перед собою старенький жовтий «Москвич», клавішник Сергій стрибає йому на капот. Зимову тишу розрізає шалений степ на залізі. До нього приєднуються Злодєй, Хет, скрипалька Сеня. Починаються фантасмагоричні танці на машині. Оскільки вже ніч, подорожні настрахано обходять ваш автомобільний шабаш десятою дорогою. У вікнах будинків ховаються здивовані обличчя аборигенів.

На капоті вмістилися лише четверо, тому інші утворюють для танців коло навкруги машини. Сергій перестрибує на дах бідолашного авто. Ви волаєте від захвату й веселощів. Хтось видряпався на сусідню машину – маленький «запорожець», який під вагою людини аж загудів.

Шалені танці продовжуються на дорозі вздовж всієї вулиці. Кічкас прогинається під вашими ногами, рипить, тріщить, як суха деревина, ось-ось зламається. Ви не шкодуєте його, бо життя виривається на поверхню тут і зараз, і стримати його вже немає можливості. Разом з вами танцює все довкола – будинки, машини, дерева, тьмяне небо. Все радіє разом з вами, і, здається, цьому ніколи не буде кінця, все це триватиме вічно. Вічно, як музика…