Читать книгу Рок-н-рол, стакан, кохання - Валентин Терлецький - Страница 47

Перша справді прикольна робота – їдеш на все літо працювати вожатим у дитячий табір на морі. Відпочинок, робота і практика водночас. Світлана проводжає тебе на автобус і плаче, бо не хоче залишатися сама у розпеченому місті. Ти заспокоюєш її, хоча сам не знаєш, як проведеш ці місяці без неї.

Табір «Прибій», море, сонце, діти. Тобі дістався загін дванадцятирічних розбишак. Ви з Сергієм Плющенком і Валиком Цупиком мешкаєте в кімнаті на другому поверсі вашого корпусу. День минає в забавах біля моря, а ввечері настає пора відпочивати вожатим. Ваша кімната перетворюється на штаб-квартиру практикантів-філологів, котрих цього заїзду в таборі більшість.

Серж вигадав фірмовий напій «Прибій» – пшеничний спирт, настояний на «Фанті» у темному місці кілька годин. Вражає. П’ється легко і смачно, вставляє шалено, і на ранок ніяких наслідків! Спирт Сергій привіз із собою – цілу велетенську сумку. Тепер він щовечора із заклопотанним виглядом годинами шаманить свій напій у кутку кімнати, щось постійно бадяжить у пластикову тару, переливає, чимось хлюпає, колотить, ховає під ліжко. Алкогольне меню цілого табору тепер знаходиться виключно в руках Сергія.

Ваші дівчата-однокурсниці мешкають у кімнаті під вами, але вже за кілька днів ви починаєте плутати поверхи, бо щоночі фак-сейшни тривають по черзі то на першому поверсі, то на другому, так що врешті ці мандри, як і слід було очікувати, закінчуються веселою пригодою.

Пили у вас. Вночі дівчата пішли до себе. Серж десь таємничо зник. А коли ти прокинувся на світанку, то побачив дивну картину – Сергій моститься у твоє ліжко, нахабно відтісняючи тебе до стіни і буркочучи собі під ніс щось нерозбірливе. Крізь сон помічаєш, що його ліжко чомусь залишається застеленим. Сил обурюватися вже немає, тому ти скоро засинаєш знову… Наступне, що ти почув, – дикий сміх навколо. Це регочуть дівчата, що прийшли вас будити, і ваш співмешканець Валик Цупик, котрий майже повзає в істериці по підлозі. Ти починаєш розуміти причину їхньої бурхливої реакції. Ви з Сергієм лежите, обійнявшись, у ліжку, наче якісь підозрілі коханці. На його нерозібраному ліжку стоїть магнітофон.

Сергій, прокинувшись, розуміє всю складність ситуації і вимовляє лише єдине: «Ніхуя собі! Хто мене перетягнув?» Потім, засоромлений, вискакує з кімнати. Для нього потрапити в таке становище – все одно що бути звинуваченим у гомосексуалізмі – смертельно. Ви з дівчатами разом доходите висновку, що, скоріше за все, Сергій вночі переплутав поверхи. А оскільки вже кілька днів поспіль він ночував з Інною на першому поверсі, і її ліжко стоїть якраз у тому кутку кімнати, що і твоє, він просто за звичкою влігся спати на вже знайоме місце.

Вже потім Сергій попросив, аби ця історія залишилася між вами, і зізнався, як тієї ночі сильно дивувався, що у Інни раптом виявилися такі волохаті ноги. Ти лише подякував йому, що хоч не намислив тоді приставати. Тепер він був обережнішим.