Читать книгу SатирикоN (Pro i contra) - Иван Драч - Страница 21

Мені кричить глуха кропива.

Б’є в очі золотом жовтець:

Сліпа питає перспектива

Чи вже кінець чи ще кінець?!

На це єхидне під’їдання

Я не одмінюся в лиці

І вам скажу на розвітання

Початок є в моїм кінці.

Здолавши всі захланні тести,

Життя розбивши смертну кліть,

В мені киплять усі протести

Нескорених тисячоліть.

І в цьому звична праоснова —

Понад минущим, що є все,

Несе мене правічна мова,

І понад смертю пронесе!..

Славень Гривні

Я люблю, як ту царівну,

Українку диворівну

Гривню – долара нерівню,

Ну а євро, то ж єврей!..

Кого хочеш, долар взує,

Він глузує, коверзує —

Даси п’ять чи двадцять п’ять?

Та спинися вже – дай п’ядь!

Як ми гривню ту чекали!

Як сичали всі шакали!

Не пускали до дверей!

Та діждалися ми гривні.

Тиснуть долари противні.

Ну а євро, то ж єврей!..

Гривню бідну роздягають,

Роззувають, розривають —

Вона гордо все ж стоїть!

Хай глузують доокола.

Хоч дешева, хоч і гола.

Хай стоїть ще сто століть…

Ну а євро, то ж єврей!

Все стоїть коло дверей!..