Читать книгу Сатирикон. Поезії - Иван Драч - Страница 3

Де той тяжкий метал?

Де колисливий колос,

Що був у пеклі дня

Подією з подій?

Де голос із душі,

Де фальші ні на волос?!

Іржавий голос мій.

Бляшаний голос мій.

Противні ці слова

В противні пнуться строфи,

Бо вчаділа душа

Й не творить вже дива…

Та над проваллям днів

У пеклі катастрофи

Остання все ж надія —

На слова…