Читать книгу Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Садовнича - Страница 4

Український прапор являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів, а ширина прапора співвідноситься з його довжиною як 2: 3.

Це цікаво!

Сучасне українське синьо-жовте кольорове поєднання – одне з найдавніших серед національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства, на якому було зображено золотого лева на синьому тлі. Цей герб з’явився в другій половині XIII ст. Поступово поєднання синього та жовтого кольорів зробилося традиційним для українців: рід Богунів узяв за герб блакитний щит із золотою підковою та золотим кавалерським хрестом, гербом Київщини був золотий тризуб на блакитному полі, а Галичини – золотий лев на блакитному полі.

Хоч у запорозьких козаків основною барвою військових стягів була червона, вони також використовували корогви жовтого, синього, зеленого та інших кольорів. Але від середини ХVІІ ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, поширилися блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. Синій та жовтий зробилися національними кольорами українського народу в новітні часи – протягом ХІХ – ХХ ст.

Що ж означають кольори на нашому прапорі? Традиційно вважають, що синій символізує чисте, мирне, безхмарне небо, а жовтий – хлібні лани, тобто мирну працю й добробут.

Статус офіційного прапора країни було закріплено за синьо-жовтим поєднанням 18 вересня 1991 р. Президією Верховної Ради України. Відтоді цей прапор почали використовувати під час різноманітних урочистостей, під ним приймають присягу військовослужбовці, його вивішують у всіх посольствах України та як один із прапорів ООН. А 28 січня 1992 р. Верховна Рада України ухвалила постанову «Про затвердження державним прапором України Національного прапора».

Щороку 23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Подібне свято існує в кожній країні світу, це день, коли громадяни особливо вшановують прапор як національний символ.

Національний прапор – це святиня. До державного прапора як символа країни треба ставитися шанобливо. Прикладом країни, де таке ставлення не лише виховують у громадян із дитинства, а й закріпили законодавчо, є США. Так, Кодексом Сполучених Штатів заборонено використовувати державний прапор у рекламі, зображувати його на предметах, призначених для тимчасового використання й подальшого знищення. Рекламні щити не можуть бути встановлені на флагштоку поряд із прапором. Заборонено використовувати зображення прапора як елемент одягу, за винятком форми військовослужбовців, поліцейських і пожежників. Значок із зображенням прапора можна носити тільки на лівому лацкані, біля серця.

Підняття та спуск державного прапора будь-якої країни потребують особливого поводження. Усі присутні мають стояти струнко обличчям до прапора (у деяких країнах – поклавши праву руку на серце). Військовослужбовці при цьому віддають честь, чоловіки знімають головні убори.

А чи відомо тобі, що…

…у світі існує звичай вивішувати прапор тільки у світлий час доби – від сходу до заходу сонця? У деяких установах, зокрема в резиденції глави держави, будинках уряду й парламенту, біля пам’ятників видатним діячам культури та біля історичних пам’яток прапор може висіти постійно за умови його освітлення вночі.

Гідність державного прапора захищають як у самій країні, так і за її межами, зневагу до нього розглядають як посягання на честь нації. Саме тому закон передбачає карні санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором. Так, згідно зі статтею 187-2 Кримінального Кодексу України, публічний глум над Державним прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином, який карають позбавленням волі на термін до двох років.

Державний Герб України – це один із чотирьох офіційних символів нашої держави – разом із прапором, гімном і Конституцією. Він складається з Малого й Великого гербів. Наразі використовують лише Малий, який було затверджено 19 лютого 1992 р. Великий герб України поки що існує тільки як законопроект.

Центральною геральдичною фігурою обох гербів є тризуб Володимира І Святого – великого князя київського. Окрім того, згідно з Конституцією України, елементом Великого герба мусить бути й козак із мушкетом – фігура з герба Війська Запорозького.

Від найдавніших часів тризуб шанують як магічний знак, своєрідний оберіг. Це зображення траплялося археологам на багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Так, тризуб здавна відомий серед народів Сходу й Середземномор’я, на українських землях – із II століття.

Це цікаво!

Відомо, що посли київського князя Ігоря (912–945) під час укладання договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (980–1015 рр.) карбував тризуб на монетах. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесний, земний і підземний (потойбічний) світи, поєднання священних начал божественного, батьківського й материнського або ж трьох природних стихій – повітря, води й землі.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах тієї доби.

25 лютого 1918 р. в Коростені Українська Центральна Рада ухвалила тризуб як герб Української Народної Республіки. 22 березня 1918 р. було законодавчо затверджено ескізи великого та малого державних гербів УНР.

З 22 січня 1919 р. згідно із Законом про злуку тризуб використовували і як герб Західної області УНР. Залишався він і гербом Гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, який розробили художники А. Гречило, О. Кохан та І. Турецький.

А чи відомо тобі, що…

…уперше спробу конституційно затвердити тризуб як державний герб було зроблено в травні 1920 р. у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге – 1 жовтня того ж року спеціальною Урядовою комісією з виготовлення Конституції Української держави?

Це цікаво!

Уперше Великий герб з’явився в Україні в результаті діяльності Другої Малоросійської колегії. 1765 р. її президент граф П. Румянцев запропонував замінити стару печатку з козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а другий – під короною імператорською з покровом, щити ж під короною княжою». На щиті містилися герби п’яти князівств, які колись розташовувалися на території Гетьманщини: Київського – срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського – срібна вежа на червоному тлі, Стародубського – срібний дуб на червоному тлі, Сіверського – золотий мур на червоному тлі, Чернігівського – чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, а в центрі – герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм Змієборцем на щитку.

У відповідь на цю пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно розташовувати державний герб Росії на центральному щитку, адже через це може скластися враження, що Росія є частиною чи князівством Малоросії. Саме тому варіант Великого герба Малоросії, який затвердила імператриця, мав такий вигляд: на золотому щиті був зображений імператорський орел, що тримав на грудях щиток із гербами п’яти малоросійських князівств. Щит був розташований під покровом, який вінчала імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд заборонив через бажання позбутися згадки про козацтво й уникнути бодай найменшого натяку на герб Гетьманщини. З ліквідацією в 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій великий герб.