Читать книгу ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми! - Владимир Владимирович Едапин, Владимир Владимирович Кожухарь, Владимир Владимирович Блохин - Страница 10

Любов жагучу до Вітчизни

Не очорни і не забризни!

Не з Банкової родовід —

БАТЬКАМ подякувати слід!

Вони і є твоя Вітчизна,

Єдина і не чинолизна.

Наїлись популізму, досить,

Народ конкретики вже просить!

Ви кличете нас до любові,

А ваші прагнення – здорові?

«Твереза» в вас рука одна,

А інша «кличе» пить до дна?!

ЗАДУМАЙТЕСЬ! За 20 літ

Пішли мільйони на той світ.

І вимирають ПАТРІОТИ,

Обмануті, як ідіоти.

Нафаршировані словами

Про НЕНЬКУ, та вона – не в Вами.

Не дивлячись на біль і срам

Я за ВІТЧИЗНУ все віддам!

Бо вийшов з трудових низів,

А не з потомствених князів.

Народ труда за Батьківщину

І куфайчину дасть єдину!

Звичайні в нього лиш турботи,

Не знають їх ЛЖЕПАТРІОТИ.

Обдурить «ПРАВДА», засліпить,

Вона на банковій сидить.

Уміють жити там «правдиво»,

Електорат крутить на диво,

Любить КРАЇНУ закликають,

Казну ДО СЕБЕ загрібають,

Вітчизну ж і твою сім»ю

Здають як вотчину свою.

Мажори в спадщину беруть,

Власну будуючи майбуть.

«Патріотична» цвіль безбожна

Упевнена, що все їй можна,

Я б зупинити це був радий —

Пре з банкової хвиля зради.

А ви, покривджені краяни,

Розвіять здатні туман «п’яний»?

Щоб Ви дружненько «попросили»

З парламенту поганські сили,

В них відібрать «закон-мандат»,

Бо перцю нам дадуть під зад.

Залишимось ні з чим тоді —

Старі, середні, молоді…

Прости, Вітчизно, нас, прости,

Не ми тут спалюєм мости,

Тебе з’їдає інший люд,

Жаль, розплодилося іуд.

Тож перестаньмо обирати

Їх у народні депутати!!!

Інакше нам сидіть в багнюці

І наші дні щасливі – куці.

Прошу, ПАНОВЕ, не бурчати,

«Наїдку» з цього – мов з курчати,

Щоб вірш згадать не довелось,

Повинен вдуматись не хтось,

А Ви, як виборці, мерщій, —

Хто Вам – чужак, хто – справді свій.

Як станем діяти нарізно,

То буде каятись запізно.