Читать книгу ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми! - Владимир Владимирович Едапин, Владимир Владимирович Кожухарь, Владимир Владимирович Блохин - Страница 6

Рябуча гладь озер тайгових

Промінням сонця виграє,

У них дзеркально віддає

Обряд зірок, неначе нових.

Ондатра наша водяна

Своєю шубою багата,

Під очеретом її хата,

Блищить, як кірка льодяна.

Бобер-хитрун собі звів греблю,

Де Газимур в Аргунь впадає,

Озера рідко він долає,

Налим річний, дума, втереблю…

Зелений рак (клешня могутня)

Впіймав озерку молоденьку,

В засаді виждав потихеньку,

Стара натура, звісно, путня.

В підступних намірах лисиця

В кущах засіла, як годиться,

Качиний виводок, не диво,

Її приманює звабливо.

На водопій косулів стадо

Стрімкий привів сюди вожак,

Він знав вовків і злих собак,

Тайга врятує косуль радо.

Очкастій чаплі – урожай,

Болотним жабам нема спасу,

А довгоногій що – лиш лáсуй,

Болотний простір птасі – рай.

Амурський полоз, добрий малий,

Він – не змія, зі смертю квит,

Та для мишей – ще той бандит,

Ворог бичкам дійсно лукавий.

Там, де тайгова є вода,

Буйне життя пізнать не трудно,

Живеться вільно і безлюдно,

Тайга, як доля молода…

Січень 2013 року, Київ.

Читач повинен правду знати,

Гарант гарантію ж дає

На передвиборні дебати,

В нас правда правду тільки б’є!

ЗАКОН про вибори, шановні,

Вам не завадить прочитать,

Він нам – як сир у мишоловні,

Схитрила там чиновна тать!

Статей «закручених» напхали,

Читав, читав, лиш сон бере,

Писали їх не аксакали,

Тому й «письмо» оте сире.

Лапша на вуха нам мажорна,

Мовляв, електорат усе наш «з’їсть»,

Та вас народні змелють жорна,

Ви пробудили людську злість!

З таким ЗАКОНОМ – точно знаю,

Доріжка стелиться крива,

Ми до безодні йдем, до краю,

ЗАКОН «слугу» лиш прикрива.

Немає рівності в ЗАКОНІ,

Людці займуть усі пости,

Громадянин – завжди в загоні,

Тож олігарха – не пусти!

Що йому кинути мільйони

На передвиборчий вівтар?!

Це – головні його «ікони»,

І батько, й мати, Бог і цар…

А сміхотворні «капітали» —

Копійка ваша трудова,

У горлі кісткою не стали

У передвиборні жнива.

Не зможеш викласти «лимон»?

В кишені вітер вільно свище?

«Проспиш» парламент, ГЕГЕМОН,

Не суджено піднятись вище.

І близько не підпустять стати,

Хто ж так хлібні місця віддасть?!

Мандат – в «СІМ’Ю» ТЕБЕ – В СОЛДАТИ,

Бо ти ж не їхня, кажуть, «масть».

Там олігархи правлять бал,

А заодно і їх васали,