Читать книгу Повна енциклопедія тваринництва - Юрій Бойчук - Страница 10

У тільної корови плід лежить у правій половині живота. З другої половини вагітності вона випирає більше, ніж ліва. При цьому найбільш віддалена по ширині точка правого боку черева знаходиться нижче від такої ж точки з лівого боку. Корова з цього періоду за умови доброго годування починає поправлятися і знижує удій. Наприкінці п’ятого місяця вагітності, особливо коли корова нап’ється води, можна виявити рух плода. З шостого місяця тільності плід вдається промацати, якщо поштурхати кулаком у стінку живота спереду трохи нижче від рівня коліна. У разі тільності рука відчує тверде рухоме тіло. Для більш раннього виявлення вагітності бажано через 2–3 місяці після запліднення або покриття запросити ветеринарного працівника і провести ректальне (через пряму кишку) дослідження.

В останні місяці тільності відбувається інтенсивний ріст плода з 10 кг на 7-у місяці до 30–35 кг під час народження.

За 50–60 днів до отелення корову припиняють доїти, тобто запускають. Це необхідно для надання їй фізіологічного відпочинку, підготовки до отелення та накопичення в тілі запасних поживних речовин для подальшої лактації. Час від запускання до отелення називається сухостійним періодом. Добре відпочила за період сухостою корова народить здорове, міцне теля і впродовж лактації дасть більший удій. Невміле запускання може призвести до захворювання вимені. Техніка запускання залежить від добового удою. Корову з удоєм 3–4 л молока на добу можна запустити відразу, з удоєм 6–7 л – через 4–5 днів, а високопродуктивну з удоєм 10 л і більше – через 8–10 днів. Під час запускання з раціону виключають концентровані й соковиті корми (буряк, гарбуз, силос), дають менше води. Усе це зменшує приплив поживних речовин у вим’я та призводить до зниження надоїв. Одночасно зменшують давання води та скорочують кількість доїнь на добу: корову, яку доїли три рази, переводять за 1–2 дні на дворазове доїння, потім стільки ж часу її доять один раз на добу, потім через день, через два дні і нарешті доїння повністю припиняють. Молоко, що залишилося, поступово розсмоктується, і вим’я стає «сухим», зморщується.

Під час запускання і кілька днів потому треба уважно стежити за станом вимені корови. Слід дбати, щоб не застудити молочну залозу, а для цього необхідно тварину оберігати від протягів. Якщо під час запускання вим’я затверділо і молоко змінилося, його потрібно здоїти і звернутися до ветеринара. Через 3–5 днів після запускання, коли у вимені припиниться утворення молока, корову поступово переводять на повний раціон. Тільній корові слід давати тільки доброякісні корми: добре сіно, турнепс, кормовий або цукровий буряк, силос. Залежно від живої ваги і продуктивності в добове давання тільності корови треба вводити висівки, кукурудзяну дерть та інші наявні в господарстві концентровані корми.

У сухостійний період коровам згодовують на добу 5–6 кг сіна, 10–15 кг соковитих кормів та 1–2 кг концентратів. Сіно має бути високоякісним, таким, що забезпечує глибокотільних корів білками та вітамінами. Обов’язково дають мінеральну підгодівлю – сіль, крейду, кормові фосфати, кісткове борошно. Як джерело цукру корисно додавати невелику кількість буряків та моркви. Улітку найкращим кормом є зелена трава і концентровані корми (зернофураж, висівки, комбікорм тощо). Крім того, поступово скорочують тривалість утримання її на пасовищі. У крайньому випадку для прискорення запускання корову переводять на годування сіном. Корову необхідно годувати так, щоб до моменту отелення вона мала найвищу вгодованість, а отже, була підготовлена забезпечувати високими надоями у першу половину лактації. Тільну корову годують три рази на добу, в одні й ті самі години.

Високопродуктивні корови в перші місяці після отелення навіть за рахунок щедрого годування не здатні відшкодувати тих поживних речовин, які виводяться з молоком, тож змушені витрачати запаси свого тіла. Таке явище називається «здоювання з тіла». І дійсно, як показують спостереження, у перші 9–10 тижнів лактації жива маса щедромолочності корів знижується на 40–50 кг порівняно з масою відразу ж після отелення. Тому дуже важливо домогтися збільшення живої маси корови в сухостійний період. Встановлено, що зниження живої маси корови на кожен кілограм після отелення супроводжується додатковим отриманням 8–10 кг молока (400–500 кг за лактацію). Якщо корова до часу отелення матиме середню або знижену вгодованість, то можливості підвищення удою за рахунок запасів тіла обмежені або зовсім відсутні.

Про допустимий удій за лактацію у дорослої корови судять за її продуктивністю під час попередньої лактації. Для цього хоча б раз на місяць регулярно протягом всієї лактації в певні дні (наприклад, 15 числа щомісячно) ведуть облік добового удою. Отриманий добовий удій у кілограмах множать на кількість дійних днів у календарному місяці й визначають місячний удій. Потім місячні удої додають і обчислюють удій за всю лактацію. Враховуючи, що до третього отелення продуктивність підвищується, допустимий удій за другу лактацію дорівнюватиме удою за першу лактацію, помноженому на коефіцієнт 1,2, а за третю – удою за другу лактацію, помноженому на коефіцієнт 1,1.

До часу отелення корова повинна мати гарну вгодованість, бути в гарному тілі. Від того, як сухостійну корову годують в останні місяці тільності, багато в чому залежить і здоров’я приплоду. Незадовільне годування тільних корів неприпустиме. Воно є причиною неблагополучних пологів, народження слабких телят, які погано ростуть, часто хворіють і нерідко гинуть. Тільним сухостійним коровам і нетелям (покритим телицям) не можна згодовувати запліснявілі, гнилі й мерзлі корми, силос низької якості, пророслу картоплю, барду, бавовникову макуху і пасти корів на пасовищі, де багато шкідливих та отруйних рослин, інакше можуть траплятися аборти (викидні). З цієї ж причини в період сухостою корів слід поїти не менше трьох разів на добу свіжою чистою водою за температури не нижчої за 8–10 °С, бути з ними ласкавими, не допускати травм. Поїти корову треба перед роздаванням концентратів. Не можна поїти водою-нетечею з водойм та боліт, бо це може шкідливо позначитися на здоров’ї корови і на майбутньому її приплоді.

Годування в сухостійний період має збільшити її живу вагу приблизно на 50–75 кг. Проте надміру загодовувати корову не слід: це може шкідливо позначитися на її здоров’ї.

Улітку тільну корову треба утримувати на підніжному кормі. Пасовищна трава – найбільш повноцінний корм для тільної корови, бо в ній містяться всі поживні та мінеральні речовини й вітаміни. За нестачі пасовищного корму корову підгодовують свіжоскошеною травою. Взимку добрим джерелом вітамінів є сіно доброї якості та силос.

Узимку, якщо немає ожеледиці, тільну корову треба випускати на прогулянку на 2–4 год, залежно від погоди. Прогулянки зміцнюють організм, підтримують нормальну роботу кишечника і забезпечують благополучне розтелення. Прогулянки припиняють лише за 2–3 дні до отелення.

Особливо слід дбати про убезпечення вимені від різних захворювань. Тому корову необхідно утримувати на чистій сухій підлозі з достатньою кількістю підстилки. Тільну корову треба щодня чистити солом’яним джгутом і потім, щіткою, а забруднені місця замивати теплою водою і насухо витирати сухою чистою ганчіркою.

Щоб не пропустити часу отелення, треба керуватися календарем отелення корів (табл. 1).

Таблиця 1

Календар очікуваного запускання та отелення у корів