Читать книгу Повна енциклопедія тваринництва - Юрій Бойчук - Страница 11

Приблизно за 10–15 днів до отелення приміщення, у якому перебуває корова, ретельно готують. Його утеплюють, якщо отелення проходить узимку, роблять дезінфекцію 5 %-м розчином карболової кислоти або білять вапном, приносять чисту підстилку. З наближенням отелення (за 7–10 днів) для запобігання сильного набряку вимені з раціону корови виключають силос, скорочують згодовування буряків та концентрованих кормів. За значного напруження вимені корів годують тільки сіном.

За 3–4 дні до отелення з’являються провісники пологів. У корови помітно припухають і відвисають зовнішні статеві губи, зі статевої щілини тягнеться прозорий слиз. Зв’язки тазу розслабляються, в результаті чого крижі западають, а біля кореня хвоста утворюється заглиблення. Молочна залоза збільшується в об’ємі, із сосків, якщо їх стиснути рукою, виділяється молозиво. У цей період за коровою ретельно спостерігають і припиняють прогулянки. Заходячи у приміщення, взуття дезінфікують. У настінній шафі (аптечці) має бути настоянка йоду, марганцевокислий калій, іхтіолова мазь, вазелін, вата, марлеві бинти, мило.

Для надання допомоги корові на випадок важкого отелення необхідно мати м’яку міцну мотузку завдовжки 2–3 м. Щойно з’являються перші ознаки отелення (корова часто озирається на живіт, мукає, лягає і знову встає, переступає ногами, нервується), задню частину тулуба, ноги, хвіст і зовнішні статеві губи обмивають розчином марганцівки (в 1 л теплої води розчиняють 1 г марганцевокислого калію) і насухо витирають чистою ганчіркою. У стійлі настилають товстий шар сухої соломи.

Найчастіше корові не потрібна допомога під час отелення, та все ж бажано, щоб вона лежала на лівому боці. У цьому випадку пологи проходять легше. Нормальне отелення триває близько години. Першим з’являється навколоплідний міхур. Його не слід розривати, якщо отелення проходить нормально. Про це можна дізнатися, якщо після самовільного розриву міхура показалися передні ноги телятка, а потім голова, що лежить на них. Якщо їх не видно, то треба ввести чисту, з коротко підстриженими нігтями руку в піхву і перевірити, чи нормально розташований плід.

За головного передлежання передні ніжки спрямовані підошовною поверхнею копит вниз і на ніжках лежить голова теляти.

За тазового передлежання копита спрямовані догори і можна промацати скакальні суглоби. Коли плід виходить задніми ніжками, треба бути уважнішим, бо пуповина може обірватися раніше, ніж голова теляти опиниться назовні, і воно може задихнутися. Якщо теля народжується «в сорочці», тобто навколоплідний міхур не розірвався, необхідно його розірвати і звільнити новонародженого, бо він може захлинутися під час виходу і розриву пуповини. Це треба зробити, коли передні ноги та голова або задні ноги й круп плода увійшли в тазову порожнину корови. У разі неправильного положення плода, якщо немає можливості викликати ветеринарного працівника, певну допомогу можна надати самому. Наприклад, у разі зігнутих передніх кінцівок або загинання голови теляти слід штовхнути назад і витягнути вперед неправильно розташовану частину. Якщо ближче до піхви розміщена задня частина теляти, то необхідно повернути теля так, щоб можна було його витягнути за задні ноги. Виконуючи будь-які внутрішні операції, важливо пам’ятати, щоб рука була розташована між тією частиною тіла теляти, яку виправляють, і стінкою матки. Недотримання цієї умови може призвести до розриву матки.

У разі правильного положення плода корові допомагають у момент потуг тільки в разі затримки теляти в родових шляхах. За необхідності застосовують мотузку, прив’язану за кінцівки плода. Потрібно при цьому дотримувати чистоти, щоб не занести інфекцію. Мотузку тягнуть тільки під час природних переймів у корови. Допомогу коровам і нетелям надають також тоді, коли навколоплідні води відійшли, а теля не виходить протягом 30–40 хв. Це трапляється в разі слабких потуг, за вузького таза у корови, через велику масу теляти, при двійнятах. У разі утруднень слід звернутися до ветеринарного фахівця.

Новонароджене теля приймають на чисту мішковину, розстелену поверх підстилки. Після обривання пуповини у теляти починається легеневе дихання. Тому важливо, щоб дихальні шляхи новонародженого були чистими. Відразу після народження у теляти чистою ганчіркою видаляють з ніздрів і рота слиз. В іншому випадку слабке теля може задихнутися. Пуповину, якщо вона не обірвалася під час отелення, обривають добре вимитими руками або обрізають продезінфікованими ножицями на відстані 10–12 см від черева теляти і, попередньо видавивши пальцями вміст пуповини, припікають настоянкою йоду. Потім теля добре обтирають сухою соломою, чистою мішковиною, а найліпше дати облизати його корові. Шорсткий язик корови не тільки добре видаляє слиз із тіла теляти, а й масажує його, через що у новонародженого посилюється кровообіг. Після того як теля обсохне, його переносять у чисту суху клітку, застелену соломою. Потрібно оберігати теля від протягів і вогкості у приміщенні.

Корові через 30–40 хв після отелення дають 1–1,5 відра теплої підсоленої води (100–120 г солі на відро води) або підсоленого пійла з невеликою кількістю висівок (0,5 кг), трохи доброго сіна, обмивають у неї забруднені місця і міняють підстилку. Не пізніше ніж через 1,5 год корову треба подоїти, попередньо здоївши перші цівки молока в окремий посуд (давати теляті їх не можна), потім теплим молозивом слід напоїти теля або підпустити його до корови.

Необхідно стежити за відходженням посліду, який за нормальних умов виділяється через 6–8 год після отелення. Послід з підстилкою закопують. Якщо послід не відокремлюється протягом доби, слід звернутися до ветеринарного фахівця. Спочатку особливо уважно необхідно стежити за станом вимені корови, частіше його здоювати, щоб не допускати захворювання. Здорових корів через 3–5 днів випускають на прогулянку (взимку) або на пасовище (влітку).

На другий день у раціон уводять також бовтанку або густу кашу з висівок у кількості не більше 1 кг, у наступні 3–4 дні добову норму висівок можна збільшити до 1,5–2 кг. Через 20–30 днів після отелення здорову корову переводять на повний раціон відповідно до живої ваги та припустимої продуктивності.