Читать книгу Казки - Зірка Мензатюк - Страница 8

Були собі царівни-барви. Одягли вони шовкові сукні, кожна інакшу: червону, оранжеву, жовту, зелену, блакитну, синю, фіолетову – та й подалися мандрувати.

Примандрували до квітника.

Там красувалися червона троянда, оранжева красоля, жовтий соняшник, зелена м’ята, блакитні дзвіночки, сині волошки й фіолетові пахучі матіоли, які розцвітають увечері.

– Гарно в квітнику! – сказали царівни-барви. – Тут ми й спочинемо.

А день гарячий, спекотний. Захотілося їм пити.

– Хмарко-білявко! – покликали царівни. – Освіжи нас, полий нас!

– А що ви за те дасте мені? – спиталася хмарка.

– Барвистий віночок!

То вона й сипнула рясним дощиком.

Взяли царівни по квачику, вмочили в сонячний промінь та й намалювали віночок для хмарки кожна своєю барвою: червоною, оранжевою, жовтою, зеленою, блакитною, синьою й фіолетовою.

Марійка глянула і зраділа:

– Ой, веселка семибарвна!

Весело Марійці, весело квітам, весело хмарці-білявці. На те й веселка, щоб усім було весело!