Читать книгу Леонардо да Вінчі - Алла Росоловская - Страница 5

За часів Леонардо да Вінчі Флоренція була дуже великим і багатим містом. У ній жили близько 75 тисяч городян. Це було більше, ніж у тодішніх Парижі чи Лондоні. Флоренція була містом-державою з багатьма палацами, церквами, банками та майстернями. Її оточував товстезний кам’яний мур, над яким здіймалися 45 високих сторожових веж.

У XV столітті влада у Флоренції перейшла до династії банкірів Медічі. В ті часи, про які йдеться, містом керували двоє братів: Лоренцо (на прізвисько Прекрасний) та Джуліано. Флоренція була величезним центром торгівлі та ремесел. Правителі та багаті жителі намагалися перевершити одне одного та й сусідні міста в усьому. Грошей на архітекторів, художників та скульпторів не шкодували. Через те їхня майстерність зростала та вдосконалювалася. У Флоренції працювало чимало всесвітньо відомих художників, скульпторів, архітекторів, майстрів та вчених.

У той час, коли юний Леонардо прийшов до майстерні Веррокіо, робота живописця давала непоганий прибуток. Художник міг дозволити собі тримати слуг та учнів, вишукано одягатися, мати коней.

Навчання Леонардо да Вінчі в майстерні Андреа дель Веррокіо тривало шість років. Тодішні майстри дуже суворо ставилися до своїх учнів. Ті мали беззаперечно підкорятися своєму наставнику. Тільки наприкінці навчання, коли юнак уже опановував усі премудрості та тонкощі художнього ремесла, йому дозволяли малювати фарбами та пензлями самостійно.

Коли Андреа дель Веррокіо працював над картиною «Хрещення Христа», він дозволив Леонардо да Вінчі (єдиному з усіх учнів) зобразити на полотні обличчя ангела та пейзаж на задньому плані. У результаті, ці елементи картини вийшли набагато кращими, ніж у самого маестро Веррокіо. «У 100 разів краще!» – сказав Лоренцо ді Креді, товариш Леонардо по майстерні. Не через підлабузництво. Просто так воно й було.

Андреа, побачивши це, сам усе зрозумів. Він так засмутився, що відтоді ніколи більше не брав до рук пензля. Маестро сказав учням, що обличчя на картинах відтепер малюватиме лише Леонардо, якщо вже вони у нього так добре виходять.

Учень перевершив свого вчителя. І це всі помітили: і в майстерні, і в місті. Леонардо да Вінчі тоді було 20 років. Він був зарахований до гільдії живописців Флоренції – так називали у той час об’єднання справжніх професійних художників міста.

ЗАПИТАННЯ:

– Чому займатися живописом було вигідно?

– Чому навчання Леонардо закінчилося раніше?

– Що зобразив на картині свого вчителя Леонардо?