Читать книгу Сила природи в потужності ефірних олій. Ароматерапія - Alla Zelcer - Страница 5

Склад:

– Ефірні олії – це складні суміші різних органічних сполук, серед яких найпоширеніші:

Терпени (моно- та сесквітерпени) – основа більшості ефірних олій.

Похідні терпенів (спирти, альдегіди, кетони, кислоти, ефіри та оксиди).

Фенольні сполуки – забезпечують антисептичні властивості.

Лактони та кумарини – трапляються в окремих ефірних оліях, додаючи специфічних властивостей.

Леткість:

– Ефірні олії легко випаровуються за кімнатної температури завдяки низькій молекулярній масі та високій леткості їхніх компонентів.

Розчинність:

– Добре розчиняються в органічних розчинниках (спиртах, ефірах, жирах).

– Практично не розчиняються у воді, але можуть утворювати емульсії.

Гідрофобність:

– Ефірні олії не змішуються з водою, що дозволяє використовувати їх у інгаляціях та ароматерапії.

Хімічна активність:

– Мають антиоксидантну активність.

– Схильні до окислення під впливом світла, повітря та високих температур, що може змінювати їхні властивості.

Антимікробні властивості:

– Багато ефірних олій мають бактерицидні, противірусні та протигрибкові властивості.

Виробництво ефірних олій

Існує кілька основних методів отримання ефірних олій. Вибір методу залежить від рослини та цілей виробництва.

Парова дистиляція:

– Найпоширеніший метод.

– Рослинний матеріал розміщується у перегінному апараті, де на нього впливає гаряча пара. Олія відокремлюється від водяної пари, а потім конденсується у спеціальній установці.

– Переваги: висока ефективність, збереження якості олії.

– Недоліки: не підходить для дуже ніжних рослин, які руйнуються за високої температури.

Пресування:

– Метод холодного віджиму застосовується переважно для цитрусових (апельсин, лимон, лайм).

– Олія видобувається механічним способом без нагрівання.

– Переваги: зберігаються натуральні властивості та аромат олії.

– Недоліки: обмежене застосування.

Екстракція розчинниками:

– Використовуються хімічні розчинники, такі як етанол або вуглекислий газ, для видобутку олії.

– Часто застосовується для отримання олій із чутливих до нагрівання рослин.

– Недоліки: необхідність видалення слідів розчинника з кінцевого продукту.

Екстракція з використанням CO2 (сверхкритична екстракція):

– Вуглекислий газ під високим тиском використовується для видобутку ефірної олії.

– Переваги: висока точність, екологічність, збереження всіх активних речовин.

– Недоліки: висока вартість обладнання.

Мацірація:

– Рослинний матеріал замочується у жирі або спирті, який поглинає ефірні олії. Потім розчин фільтрується для відокремлення олії.

– Використовується рідко, головним чином для виробництва ароматичних композицій.

Анфлераж:

– Старовинний метод, за якого пелюстки квітів викладаються на жирну основу, яка поступово вбирає ефірні олії.

– Застосовується для отримання олій із таких рослин, як жасмин або троянда.