Читать книгу Легкий спосіб контролювати алкоголь - Аллен Карр - Страница 7

Безумовно, існує вагома різниця між людиною, яка випиває час від часу та хронічним алкоголіком. Так, побутові п’яниці випивають більше норми й іноді бувають занадто шумними, багато сперечаються або навіть проявляють агресію. Але хто з п’яниць цього не робить? Урешті-решт, понад 90 % дорослого населення вживають алкоголь, чи не так? Загалом це привітні, товариські люди. Зустрічі з друзями допомагають нам розслабитися й подолати стреси сучасного життя. А що таке алкоголік? Це зовсім інше. Це людина з дуже важким захворюванням, аналогічним до наркотичної залежності, але без усілякої надії на одужання. Алкоголізм – дуже серйозна проблема, що дійсно загрожує суспільству.

Існує чітка відмінність між цими двома типами особистостей. Помірне споживання алкоголю – це дуже приємне дозвілля, тоді як алкоголізм – навпаки. АА стверджують:

Хронічний алкоголік – найнещаснiша людина в світі, тому що він прагне насолоджуватися тим життям, котрому колись радів, але не може уявити його без алкоголю. Він має жагучу впевненість, що за допомогою якогось чудодійного засобу він зможе це зробити.

Безперечно, дуже важливо зрозуміти, чи ви є просто людина, яка випиває час від часу, чи «найнещасніша людина у світі». Використовуючи наведені відмінності, це питання можна легко вирішити. Давайте подивимося, що з цього приводу кажуть експерти. У світі є не так багато лікарів, настільки ж видатних, як новатор кардіохірургії доктор Кристіан Барнард.[4] Давайте розглянемо його точку зору:

Процес перетворення в алкоголіка може тривати від 2 до 60 років, хоча в середньому він займає від 10 до 15 років. Ви можете вважати, що вас це не стосується, однак ви помиляєтеся.

Отже, від 2 до 60 років – досить великий проміжок часу. Не думаю, що багато алкоголіків стають такими в підлітковому віці або доживають до 70 років. Таким чином, на думку доктора Барнарда, ви можете стати алкоголіком у будь-якому віці.

Доктор Барнард пропонує читачеві дати відверті відповіді на низку питань. Наведені нижче відповіді схожі на ті, які я б дав у період, коли ще не був упевнений у тому, хто я – алкоголік чи просто людина, яка випиває час від часу. Деякі з них могли б охарактеризувати мене, найімовірніше, як людину, яка сильно випиває.

Запитання. Ви випиваєте, коли маєте проблеми?

Відповідь. Зазвичай ні, але бувають і такі випадки.

Запитання. Ви п’єте алкогольні напої заради смаку чи заради ефекту?

Відповідь. Іноді заради смаку, іноді заради ефекту, іноді заради першого і другого, а іноді взагалі з іншої причини.

Запитання. Чи втікаєте ви з роботи, щоб «ужити» перед обідом?

Відповідь. Я випивав навіть перед сніданком, не кажучи вже про обід, але втікати з роботи? Ніколи. Якби я тікав з роботи заради випивки, то мені не потрібно було б відповідати на решту питань – і так було б зрозуміло, що в мене серйозні проблеми з алкоголем. Якщо подумати, то в мене з’явилась звичка не обідати в кафе, а перекушувати бутербродом із кухлем пива. З роками обідня перерва стала починатися раніше і закінчуватися пізніше, але цього я ніколи не приховував.

Запитання. Чи п’єте ви наодинці?

Відповідь. Так, якщо мені захочеться.

Запитання. Чи бувають у вас провали в пам’яті після того, як ви вип’єте?

Відповідь. Відверто кажучи, я не пам’ятаю. Але мені казали, що бувають!

Запитання. Чи не здається вам, що деякі люди п’ють свої напої дуже повільно?

Відповідь. Іноді здається. Особливо коли я оплачую всій компанії першу порцію спиртного, а дехто так весь вечір її й тягне. Це дратує практично так само, як коли приятель пригощає мене першим кухлем пива, миттєво випиває його й очікує, що я встану та піду купувати інший, навіть не давши мені можливості пригубити мою порцію.

Отже, висновок:

Будьте надзвичайно обережні, якщо ви відповіли «так» хоча б на одне запитання: це може означати, що ви зловживаєте спиртним. Зверніться за допомогою до лікаря. При цьому не обов’язково припиняти пити, але рекомендується ретельно контролювати вживання алкоголю.

Тут вперше виникло питання про «контролювання споживання алкоголю». Ми повернемося до цього питання дещо пізніше. Вище я процитував уривки з твору «Механізм тіла». На обкладинці видання ім’я автора не зазначено. Згадується тільки доктор Кристіан Барнард як консультант-редактор. Дуже сумно, що такий видатний дослідник поставив свій підпис під такою нісенітницею. Такий підхід був би більш доречним для тем на кшталт: «Чи подобаєтесь ви протилежній статі?»

Я намагався відверто відповісти на запитання так, як зробив би на згаданій вище стадії моєї алкогольної «кар’єри». Тоді жоден з моїх знайомих навіть не міг припустити те, що в мене є проблеми з алкоголем, не кажучи вже про алкоголізм. Проте я відповів «так» на 5 з 6 запитань. На мій погляд, будь-яка людина, котра випиває, при чесному підході до анкети не змогла б дати менше ніж 3 позитивних відповіді. Логічним буде висновок, що практично кожний у світі, хто вживає алкоголь, повинен звернутися до лікаря, включаючи також більшість тих самих лікарів. Якщо ми звернемося по допомогу до лікаря, цікаво, яку рекомендацію ми отримаємо? Маю велику підозру, що це було б щось аналогічне до рекомендації цієї книги тим, хто відповів «так» хоча б на одне запитання:

КОНТРОЛЮЙТЕ СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ!

Доктор Барнард навряд зможе допомогти визначити, чи є ви алкоголіком. Тепер давайте ознайомимося з декількома уривками з матеріалів АА. Як характеризують себе самі Анонімні Алкоголіки?

Ми – спільнота чоловіків та жінок, які втратили можливість контролювати споживання алкоголю, у результаті чого опинилися в різних неприємних ситуаціях. Ми намагаємося жити повноцінним життям, де немає місця алкоголю, і більшості з нас це вдається. Для цього ми потребуємо допомоги та підтримки інших алкоголіків з ТАА.

Виділені напівжирним курсивом слова здаються мені цілком логічним визначенням алкоголіка. Нещодавно на одному дні народження я поставив присутнім запитання: хто такий алкоголік? Я навмисно зробив це на початку вечері, коли ще не було вжито забагато алкоголю. Iз шістьох присутніх двоє випивали за компанію – це такий тип людей, котрі не отримують великого задоволення від спиртного, але випивають, тому що інакше почувають себе ніяково. Одного гостя можна було назвати людиною, яка помірно випиває, а троє були алкоголіками. Хочу звернути вашу увагу: жоден з цих трьох навіть не натякав, що вважає себе алкоголіком, але будь-якому сторонньому спостерігачеві було очевидно, що кожен із них давно втратив контроль над уживанням алкоголю. Хіба це не дивно – нам так легко помітити, що хтось із наших знайомих є алкоголіком, але в себе ми не припускаємо навіть наявності проблем із спиртним, не кажучи вже про алкоголізм.

Розмова стала дещо гарячковою та непослідовною. Якщо в гостях за вечерею не клеїться розмова, рекомендую поставити те саме запитання. Але за наслідки я не відповідаю! Жоден із гостей не визначив алкоголіка як особу, яка втратила контроль над кількістю вжитого. Один з алкоголіків зазначив, що п’є не заради задоволення, а тому, що це допомагає йому знаходити контакт з товаришами. Інший алкоголік уникнув відповіді й решту вечора пояснював, як саме він контролює вживання алкоголю. Третій, хоча й був присутній за столом фізично, думками вже був десь дуже далеко. П’ятеро iз шістьох категорично стверджували, що п’ють тільки заради задоволення від напою. Алкоголік, який зізнався, що вживає алкоголь лише за необхідності, повідомив:

На одному кінці лінійки в нас бабуся, що полюбляє випити імбирного винця на Різдво, на іншому в нас дядько Тед, якому треба похмелитися, тільки-но він виповз із ліжка, і який продовжує пити весь день, поки не впаде. А десь між ними знаходяться мільярди питущих людей усього світу.

Я не думаю, що варто спростовувати цю заяву. Буклет АА складений для тих, хто вживає нормальну кількість алкоголю, хто може контролювати свою випивку, на відміну від фізично та психічно хворих алкоголіків, котрі не можуть втриматися при попаданні в організм хоча б краплі алкоголю та змушені пити чарку за чаркою нескінченно. У цьому буклеті ця хвороба характеризується як

…аналогічна проявам алергії. Вона супроводжується дуже сильним прагненням до того, що могло б послабити фізичні страждання, а також нераціональну поведінку та поступову ізоляцію від суспільства.

Таке порівняння здається мені дивним. Люди, які страждають на різноманітні алергії, як правило, мають бажання втекти від збудників алергії. Логічно, що в них не виникає тяги до їхнього нескінченного споживання. Алкоголізм значно доцільніше порівнювати з нікотиновою або героїновою залежнiстю. На мій погляд, із порівняння з алергією випливає логічний висновок про те, що хронічний алкоголік має вроджену ваду. Також у буклеті зазначено наступне:

Алкоголізм – хвороба, яка прогресує та розкривається поступово.

Алкоголізм – смертельна хвороба, від якої не існує медичного лікування, і багато її жертв примушені боротися за свою тверезість.

Коли будь-який алкогольний напій потрапляє в організм людини, із нею щось відбувається як на фізичному, так і на психічному рівні…

У буклеті АА алкоголізм фактично об’єднаний із серцевими захворюваннями та раком легенів! З одного боку, АА стверджує, що фізичний стан алкоголіка відрізняється від стану людини, котра випиває помірно. З іншого – усім відомо, що серцеві захворювання та рак легенів можуть розвиватися в людини через її спосіб життя, а не через вроджені вади організму.

Тому досить дивним здається те, що алкоголізм, який виникає винятково через надмірне споживання алкоголю, АА відносить до вроджених фізичних вад.

Я неодноразово чув про те, що тепер є можливість виявити навіть у дворічної дитини схильність до алкоголізму! Як дізнатися про те, що це просто чутки? Якби це було правдою, то тестування наших дітей на другому році їхнього життя стало б звичайною практикою.

Із таких міркувань мимоволі випливає дивний висновок, що алкоголіки генетично відрізняються від людей, котрі помірно випивають. Мається на увазі, що сам алкоголь є лише другорядним фактором. Ви можете бути алкоголіком, навіть ніколи не спробувавши спиртного!

Ми у Товаристві АА вважаємо, що «повністю одужати» від алкоголізму неможливо. Ми вже ніколи не зможемо просто пити «в компанії» або «за нагоди»…

Якщо ви постійно випиваєте більше, ніж збиралися; якщо, почавши пити, ви не можете зупинитись; якщо при цьому виникають неприємності, – цілком імовірно, що ви стали алкоголіком. Визначити це зможете тільки ви. В АА за вас ніхто цього робити не буде.

Ці твердження здаються мені такими самими розпливчастими та погрозливими, як і коментарі доктора Барнарда. Якщо я часто випиваю більше, ніж збирався, або якщо заразом ускочую в халепу, то я МОЖУ бути алкоголіком. І ніхто не може з упевненістю поставити мені діагноз. Я повинен вирішити це сам!

Не думаю, що розважлива людина буде сперечатися з тим, що алкоголізм – важка хвороба, і менше за всіх – самі алкоголіки. Припустимо, що ви дотрималися поради доктора Барнарда і хочете проконсультуватися зі своїм лікарем. Він повідомляє вас, що, цілком імовірно, ви хворі на алкоголізм і в такому випадку це невиліковно. Ви, напевно, сподіваєтесь, що він зможе діагностувати у вас це захворювання. На що він відповідає:

ВИРІШИТИ ЦЕ ЗМОЖЕТЕ ТІЛЬКИ ВИ!

Ви дивуєтесь, навіщо тоді платити всі ці внески в фонд соціального страхування. Якщо ви здорові, допомога лікаря не потрібна, а якщо хворі, то хвороба невиліковна й лікар не зможе вам допомогти. Якщо подумати, це не так уже й погано. Шкода, що не всі хвороби такі. Оскільки АА заявляють про те, що хронічні алкоголіки – «найнещасніші люди в світі» і цей стан невиліковний, отже, я приречений залишатися найнещаснішою людиною у світі решту життя. Тому я краще вирішу, що я не алкоголік, а людина, яка помірно випиває час від часу. Перепрошую за такі прояви почуття гумору. Але саме це допомагає пояснити, чому люди, які мають серйозні проблеми, так неохоче це визнають. Швидше за все, відповідь лікаря – справжнісінька відмовка. Ви шукаєте допомогу в лікаря або в АА тому, що в глибині душі розумієте, що більше не можете тримати себе в руках. Ви шукаєте розв’язання цієї проблеми. Але, замість того щоб допомогти, вас ще більше заплутують. Зрозуміло, що навішування людині, яка випиває, тавра алкоголіка ні на йоту їй не допоможе, а її сумніви стосовно того, чи дійсно вона є алкоголіком, тільки загострюють ситуацію. Уявіть, що ви проходите щорічний медичний огляд і лікар повідомляє, що у вас серйозна стадія себореї. Відчуваєте, що миттєво зблідли? А все, що він повинен був сказати: «До речі, можу порекомендувати вам відмінний засіб від лупи».

Алкоголізм – дуже просте явище, але його ускладнили різноманітними кліше, ілюзіями, помилковими судженнями і неправильними тлумаченнями. У вас могло скластися враження, що я, замість того, щоб прояснити ситуацію, насправді заплутав її ще більше. Будь ласка, наберіться терпіння, тому що це один із заходів проти промивання мозку. Колумб навряд зміг би довести, що Земля кругла, не спростувавши того, що вона пласка. Для того щоб сприйняти істину про алкоголізм, ви спочатку повинні розвіяти всі хибні думки про нього, що навіювались вам змалечку.

На даному етапі давайте виходити з того, що алкоголіки фізично відрізняються від нормальних людей і що, зробивши бодай один ковток спиртного, вони змушені робити ще один, потім ще – зачароване коло. Якби все так і було, то яким чином алкоголізм міг стати прогресуючою хворобою, яка виявляється поступово? Навіщо тоді потрібен період від 2 до 60 років, щоб перетворитися на алкоголіка? Згідно з цією схемою, вперше спробувавши спиртне, тільки алкоголік мусить продовжувати пити до втрати свідомості. АА стверджують, що є спільнотою чоловіків і жінок, які втратили здатність контролювати вживання алкоголю. Отже, що колись вони таку здатність мали, тобто алкоголізм не може бути генетичним захворюванням. АА самі собі суперечать. На підставі яких наукових даних вони з такою впевненістю стверджують, що це захворювання невиліковне, якщо вони навіть не можуть дати точного визначення самої хвороби та встановити, хворі ви на алкоголізм чи ні? Лікування немає, але порятунок є. У чому різниця між лікуванням і порятунком? Чому людина, яка понад 20 років не вживала ані краплі алкоголю, розпочинає свій монолог словами «Я алкоголік»? А людина, яка звалилася п’яною після шістьох літрів пива, не вважається алкоголіком, а просто розслабляється на вихідних? З іншого боку, співробітник офісу, який періодично прикладається до своєї фляжки в робочий час, автоматично отримує тавро алкоголіка.

Ця тема здається досить заплутаною та суперечливою. Проте ніхто не звинуватить бабусю в алкоголізмі за її щорічну чарку імбирного вина, однак всі ми, здається, погодимося, що дядько Тед, безумовно, алкоголік. Але як бути з рештою? Треба провести якусь межу. Я гадаю, що доктор Барнард та АА зробили позитивний внесок у вирішення цього питання. Адже важливий не об’єм випитого, не вид напою і не привід, а відповідь на запитання:

ЧИ ВТРАТИВ Я ЗДАТНІСТЬ КОНТРОЛЮВАТИ СПОЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ?

Тому давайте ненадовго приймемо визначення алкоголіка, як людини, яка втратила контроль над споживанням спиртного. З цим не стануть сперечатися ані лікар, ані АА. Але наскільки це визначення наблизить нас до розуміння того, чи є ви алкоголіком? Як мінімум замість набору безглуздих запитань воно дає нам певний критерій. На перший погляд може здатися, що ми з АА перебуваємо в непримиренній опозиції. Насправді ж маємо багато спільного. Але якби алкоголізм був фізичним захворюванням, лікар зміг би його діагностувати. Якщо алкоголіком є людина, яка не здатна контролювати кількість випитого, то, звісно, краще за всіх це захворювання можуть визначати самі алкоголіки. Тоді чому, коли людина втрачає контроль над собою, це очевидно для родини та друзів хворого і єдиним, хто цього не помічає, залишається сам пияк? Це спільна ознака для всіх наркотичних залежностей: нікотинової, героїнової або алкогольної. Справа зазвичай не в тім, що ми не можемо розпізнати цю залежність, а в тому, що ми не готові впоратися з нею. І це не дивно. Ніхто не хоче визнати те, що втрачає контроль над собою, особливо якщо його автоматично затаврують алкоголіком і оголосять «найнещаснішою людиною у світі». У принципі, питання про те, чи є ви алкоголіком, наводить на помилковий слід і тільки заплутує становище. Хіба відповідь не очевидна? Навіщо людині звертатися по допомогу до АА чи до Аллена Карра, якщо вона не визнає, що дійсно втратила контроль над собою? Людина, яка здатна до адекватної реакції, не має проблем із вживанням алкоголю. Зазвичай люди не шукають вирішення проблем, яких у них немає. Усі ті троє алкоголіків на вечірці були достатньо розумними, освіченими та вольовими людьми, які не могли прийняти той факт, що з цього моменту їхнє життя буде схожим на життя рослини, тому що вони ніколи не зможуть повернутися до помірного споживання алкоголю. Я не засуджую їх, занадто гнітючою виглядає така перспектива.

ДЯКУВАТИ БОГУ, ЦЕ НЕПРАВДА!

Хоча я терпіти не можу слово «алкоголік» і тавро, із ним пов’язане, я буду продовжувати вживати його для визначення людини, яка втратила контроль над споживанням алкоголю. Можливо, ви гадаєте, що таке саме тавро пов’язане і з фразою «людина, яка втратила контроль над споживанням алкоголю». Перш ніж бичувати себе, зупиніться на хвильку та спробуйте пригадати момент, коли ви втратили цей контроль. Не плутайте його з моментом, коли ви усвідомили всю серйозність проблеми, наприклад, коли розбили свій автомобіль, втратили роботу або коли ваш партнер остаточно розірвав із вами стосунки. Ці моменти не тільки легко визначити, але й дуже важко забути. Але є велика різниця між втратою контролю та розумінням цього факту. Ці дві події можуть розділяти роки та багато неприємних пригод, викликаних надмірним вживанням алкоголю.

Також не потрібно плутати момент, коли ви відчули, що втратили контроль над собою, з тим, коли ви збільшили споживання спиртного через особисту трагедію, наприклад розірваний шлюб чи щось подібне. У такі моменти ви не втрачали контролю над собою, а вибрали алкоголь свідомо, щоб втопити в ньому своє горе. Можливо, ми завжди здатні тримати себе в руках? Зрештою, звичайні люди випивають тільки тоді, коли бажають цього, ніхто ніколи не примушує їх це робити. Алкоголіки знаходяться в такому самому становищі.

Але алкоголіки п’ють більше, ніж бажають.

Ви вважаєте, що нормальна людина ніколи не випиває більше, ніж бажає?

Звичайно, випиває, але не так часто.

Тобто ви хочете сказати, що в алкоголіків немає періодів утримування від спиртного?

Бувають. Але знову ж не так часто, як у нормальної людини.

Чи не значить це, що різниця між алкоголіком і людиною, яка п’є помірно, полягає лише в кількості випитого? Зрештою, і АА, і доктор Барнард згодні, що перетворення в алкоголіка – поступовий процес, подібний до старіння. Уже від народження ми починаємо старіти, але ще багато років не відчуваємо цього. Ви не замислювались, що не можете ясно пригадати, коли саме втратили контроль, тільки тому, що ніколи його і не мали? Можливо, мільярди п’яниць у світі, котрі займають проміжне положення між бабусею і дядьком Тедом, поступово котяться донизу. У це важко повірити? Перш ніж відкинути таке припущення, давайте роздивимось ще одну з пасток, які створила сама природа:

ПЛОТОЛЮБНІ РОСЛИНИ.