Читать книгу Терези - Анна Хома - Страница 14
Розділ перший
7
ОглавлениеСонце більше не сліпило. Червневий день заховався за хмари. На годиннику світилися червоні плями, які мало нагадували цифри, і сфокусуватися на них не вдавалося ніяк.
Олеся облизнула пошерхлі губи. Ворухнула ногами і руками, що мовби налилися свинцем.
Плюмбум. Вісімдесят другий елемент Менделєєвої таблиці…
Відчула, що змерзла. Тільки тепер помітила, що не має на собі нічого з одягу. Натягла на себе поверх ковдри ще й покривало. Від цього руху остаточно знесилилась.
Важкий, м’який, ковкий сірий метал, на повітрі покривається плівкою окису…
Заплющила очі. У роті – гіркий присмак. Витягла руку з-під ковдри і провела нею по язику, намагаючись стерти з нього гіркоту.
Хімічно мало активний, кристалічна гратка кубічна гранецентрована…
Хвиля нудоти раптово піднялася зі шлунку, і дівчину скрутило. Перед очима попливло. Блювати не було чим.
Свинець – найм’якший і найслабший з використовуваних металів. Як вона зараз…
Олеся спробувала зрозуміти, чому їй так зле, але одразу дала собі спокій.
У голові, як і в м’язах, заліг свинець. Суцільним сірим шаром, вкритим плівкою окису.