Читать книгу Внутрішня історія. Кишечник – найцікавіший орган нашого тіла - Джулія Ендерс - Страница 10

У лікарському процедурному кабінеті пацієнти лежать з термометрами і в роті, і між сідниць. У них бували й кращі дні. Так почалися дослідження запалень сліпої кишки. Якщо ректальна температура вища за температуру в ротовій порожнині, це вважалося важливим показником. Сьогодні лікарі більше не покладаються на відмінності в температурі. До симптомів апендициту відносять лихоманку та болі в правому боці нижче від пупка (саме тут розташована сліпа кишка).

Біль відчуватиметься в разі натискання на цю точку, хоча зліва, як не дивно, все буде гаразд. Якщо перемістити палець назад – знову ой! Причина в тому, що органи нашої черевної порожнини вкриті захисною рідиною. Під час натискання зліва запалена кишка пливе на м'яких подушках рідини праворуч, і це їй не подобається. Ще одним свідченням апендициту є біль уразі підняття правої ноги, втрата апетиту або нудота.

Наша сліпа кишка вважається непотрібним органом. Однак жоден лікар у світі не вирізатиме сліпу кишку людині, яка страждає від сильного болю в животі. Сліпа кишка офіційно вважається важливою частиною товстої кишки. Те, що видаляють хірурги, – це так званий червоподібний відросток (апендикс), розташований нижче від сліпої кишки. Він навіть не схожий на справжню частину кишечника, а скоріше на здуту повітряну кульку, яка залишилась у нас від тварин. Не дивно, що ніхто не сприймає його серйозно і називає частиною кишки, з якої він виходить.

Наш червоподібний відросток не тільки замалий, щоб брати участь у переробці їжі, а ще й розташований у місці, до якого їжа практично не потрапляє. Тонка кишка зливається з товстою дещо вище і легко обходить апендикс. Ми маємо справу з істотою-спостерігачем. Той, хто пам'ятає «ландшафт» ротової порожнини, вже може підозрювати, що криється в цьому допитливому спостерігачеві. Хоч він і далеко від своїх «колег», червоподібний відросток належить до імунної системи.

Наша товста кишка займається тим, що не поглинуте тонкою. Ось чому вона не виглядає гладенькою. Було б марною річчю й тут усе вистеляти ворсинками. Натомість товста кишка є домівкою кишкових бактерій, які обробляють останні рештки нашої їжі. Наша імунна система, у свою чергу, дуже зацікавлена в цих бактеріях.

Таким чином, червоподібний відросток розташовується в чудовому місці! Досить далеко, щоб не мати справ із рештками їжі, проте досить близько, щоб подивитися на всі чужорідні мікроби. У той час як стінки товстої кишки являють собою сховище імунних клітин, відросток майже повністю складається з імунної тканини. Якщо повз нього проходитиме мікроб, він опиниться в оточенні. Це, однак, означає, що все навкруги може запалитись. Якщо малий червоподібний відросток набухає до великих розмірів, йому стає ще важче позбутися мікробів. Це призводить до численних операцій з видалення апендициту – повсякденних справ у багатьох лікарнях.

І це не єдиний сценарій. Є ще такий: тут виживуть лише хороші мікроорганізми, а всі небезпечні будуть атаковані. Про це на основі досліджень повідомили американські вчені Вільям Паркер і Рендал Боллінджер у 2007 році. На практиці така ситуація може виявлятись, наприклад, у вигляді проносу. Тоді часто багато типових жителів кишечника гинуть і нові мікроби можуть легко колонізувати вільну поверхню. І тут наша команда вистрибує з відростка й розосереджується для захисту поверхні товстої кишки.

Німеччина не розташована в регіоні з великою кількістю кишкових патогенів. Навіть якщо ми іноді потерпаємо від кишкового грипу, у нашому довкіллі водиться набагато менше небезпечних мікробів, ніж в Індії чи Іспанії. Таким чином, ми можемо стверджувати, що не так гостро потребуємо апендикса, на відміну від людей, які живуть у названих країнах. Тому нам не слід перейматися тим, чи видалили нам апендикс! Імунні клітини товстої кишки розосереджені не так щільно, але в цілому їх у багато разів більше, ніж клітин у відростку, і вони достатньо вмілі, щоб упоратись із цією роботою. Той, хто страждає від проносів і хоче перестрахуватися, може в аптеці купити корисні бактерії для заселення кишечника.

Тепер ви повинні розуміти, навіщо нам сліпа кишка або червоподібний відросток. Але до чого там товста кишка? їжу вже обробили, ворсинок тут немає, і взагалі – що робить кишкова мікрофлора з неперетрав-люваними рештками? Наша товста кишка не звивається. Вона складається, як товста рама для картини, навколо тонкої кишки. Те, що її називають товстою, її не ображає. Вона просто потребує більше простору для виконання своїх завдань.

Той, хто дбає про ресурси, витримує і важкі часи. Саме таке гасло має наша товста кишка. Вона залишає все наостанок і ретельно перетравлює до кінця. Товста кишка не може дозволити собі помилку. Залишки їжі сумлінно перероблятимуться ще близько 16 годин. Під час цього процесу виділяться ті речовини, які ми могли б утратити поспіхом: такі важливі мінерали, як кальцій, можуть бути поглинуті лише тут. Завдяки ретельній співпраці товстої кишки і кишкової мікрофлори ми також отримуємо додаткову дозу жирних кислот, вітамінів К, В₁₂, тіаміну (вітамін В₁) і рибофлавіну (вітамін В₂). Це знадобиться в багатьох випадках, наприклад для нормального згортання крові, міцних нервів або захисту від мігрені. В останніх метрах кишечника дуже ретельно узгоджуються водний і сольовий баланс: не слід намагатися спробувати, але наші фекалії завжди дещо солонуваті. Інакше ми б потребували на цілий літр більше рідини щодня.

Як і у випадку з тонкою кишкою, усі досягнення її товстої сестри через кров опиняються в печінці, де перевіряються й передаються до великого кола кровообігу. Останні сантиметри кишкової трубки через кровоносні судини сполучені не з печінкою, а безпосередньо з великим колом кровообігу. Як правило, тут уже нічого не всотується, адже все можливе вже зроблено. Але існує один виняток: супозиторії. Супозиторії можуть містити набагато менше ліків, ніж таблетки, а діють швидше за них. Часто ми мусимо приймати таблетки та пити сиропи в таких великих дозах, тому що печінка очищує наш організм від них, перш ніж вони починають діяти. А це не дуже практично, адже ми хочемо, щоб ці «токсини» подіяли. Той, хто не бажає обтяжувати печінку жарознижувальними та подібним, використовує коротший шлях прямої кишки. Це гарна ідея для дітей і літніх людей.