Читать книгу SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT - European Conference - Страница 34

L α

Оглавление

iron

0,417 0,301 0,187 0,171 0,234 0,193 0,208 0,189 0,135 0,121

nt magnesium 0,940 0,765 0,073 0,033 0,462 0,324 0,074 0,062 0,172 0,120

boron

9-6

4-6

3-6

2-6

9-6

7-6

8-6

6-6

4-6

leme

zing

0,431 0,378 0,186 0,151 0,240 0,212 0,066 0,041 0,086 0,051

roec molybdenum 12-6

10-6

12-6

11-6

14-6

12-6

16-6

15-6

9-6

8-6

chlorine

2,067 2,001 5,685 5,111 4,194 4,003 2,564 2,123 4,637 4,445

copper

109-6 103-6

54-6

49-6

115-6 112-6

41-6

39-6

109-6 103-6

calcium

0,63

0,60

1,04

1,0 1

0,99

0,87

1,07

1,01

1,10

1,02

manganese

2,866 2,322 0,715 0,678

9-6

7-6

1,58

1,13

4,717 4,543

mesoe

mentssulfer

1,812 1,812 0,757 0,757

4,1-6

0,682 0,682 0,624 0,544

α - control;

β - oil contaminated soil

Thus, the percentage of trace elements and mesoelements in energy crops grown on oil-contaminated soil, compared to variants of unpolluted soil is reduced.

We noted significant changes in the content of macronutrients - nitrogen, phosphorus and potassium in the vegetative mass of energy crops grown on oil-contaminated soil (Fig. 1 and 2). The vegetative mass of energy willow grown on the control is marked by the following composition of macronutrients: 2.08% nitrogen, and on oil-contaminated soil - 0.41% less, the least in the composition of energy willow contained phosphorus, which amounted to 0.12%, which is 0 , 02% more than in the area contaminated with petroleum products.

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Figure 1. The content of macronutrients in energy crops under control The potassium content ranged from 0.23% to 1.96% in the control and from 0.19% to 2.07% in the oil-contaminated soil, phosphorus from 0.12 to 0.34% in the control and from 0.10 to 0 , 29% on experimental soil. In the chemical composition of miscanthus, in contrast to energy willow, the potassium content increased to 1.96%, both in the control and in the variant of oil-contaminated soil, which was 1.66%. Switchgrass and Jerusalem artichokes contain nitrogen 1.96 and 2.15%, respectively, in the control and 1.56 and 2.23%, respectively, in oil-contaminated soil.

Figure 2. The content of macronutrients in energy crops on oil-contaminated soil

The content of potassium and phosphorus in the sylph perforated and candlegrass varies for potassium from 0.82-1.23%, respectively, in the control and from 0.6 to 1.43%, respectively, in oil-contaminated soil. For phosphorus, the indicators are 0.22

- 0.34% on the control and 0.21 - 0.29% on the oil-contaminated soil, respectively. The total percentage of macronutrients is reduced by 10.5 - 20% in the green mass of energy crops grown on oil-contaminated soil.

However, the percentage of macronutrients in the vegetative mass of Jerusalem artichoke when grown under control is higher by 4% compared to oil-contaminated soil. Such trends in the change in the chemical composition of plants grown on oil-18

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

contaminated soils indicate a decrease in the intensity of nutrient uptake during the growing season and a decrease in the overall bioproductivity of agrophytocenoses, which is observed in the yield of energy crops. yields of vegetative mass change (Fig.

3).

Figure 3. Yield of green mass of energy crops, t/ha The lowest productivity of green mass is in energy crops of candlegrass and miscanthus and is 19.7 and 26.9 t/ha, respectively, in the control and 15, 3 and 22.1

t/ha on oil-contaminated soil.

The yield of vegetative mass of energy willow, which was grown under control, was 42.9 t/ha, and on oil-contaminated soil, this figure increased by 1.2 t/ha. The yield of green mass of sylphia perforated was 52.1 t/ha in the control, which was 2.9% higher than in the area contaminated with petroleum products. The yield of green mass of Jerusalem artichoke was 50.1 t/ha under control and decreased on oil-contaminated soil to 45.4 t/ha.

According to the results of research, it can be argued that the cultivation of energy crops on oil-contaminated soils significantly reduces the intensity of assimilation of macro-and micronutrients by plants compared to cultivation in unpolluted areas. This affects the formation of the yield of vegetative mass, which decreases depending on the crop by 4.4 - 4.7 t/ha compared to growing on uncontaminated soil.

This trend is observed for all energy crops, except for energy willow, the cultivation of which on contaminated soil helps to increase the yield of green mass compared to the control version by 4.8 t / ha, or 8%. Some resilience to unfavorable growing conditions is also noted by the sylphia pronizanolista, the yield of which on oil-contaminated soil decreased by 1.5 t / ha, or 2.8% compared to the control variant, which was within the 5% statistical error. Also, the yield of vegetative mass of Jerusalem artichoke decreased by 9.3% compared to the control. The lowest resistance to growing conditions on oil-contaminated soil is grassy cereal energy crops, the yield of which in these areas is reduced by 18 - 22% compared to growing on unpolluted soil.

Thus, the cultivation of energy willow and sylphia perforated has significant prospects for the remediation of oil-contaminated areas. The cultivation of herbaceous 19

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

cereals (miscanthus and switchgrass) for such purposes requires further study with repeated cycles of use.

Prospects for further research are to study the factors that slow down the assimilation of nutrients by energy crops grown on oil-contaminated soils.

Referens

1. Banks M. K. 2003. Degradation of crude oil in the rhizosphere of Sorghum bicolor [M. K. Banks, P. Kulakow, A. P. Schwab, Z. Chen, K. Rathbone]. Intern. J.

Phytoremediation. Vol. 5, № 3. P. 225-234. doi: 10.1080/713779222.

2. Bourgeois, E., Dequiedt, S., Lelièvre, M., van Oort, F., Lamy, I., Maron, P. A.

(2015). Miscanthus bioenergy crop stimulates nutrient-cycler bacteria and fungi in wastewater-contaminated agricultural soil. Environmental Chemistry Letters, 13(4), 503‒511. doi: 10.1007/s10311-015-0532-4

3. Dzhura N. M. 2011. Perspektyvy fitoremediatsii naftozabrudnenykh gruntiv roslynamy Faba bona Medic. (Vicia faba L.). Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. biol.

Vyp. 57. S.117-124.

4.. Gerhardt K. E. 2009. Phytoremediation and rhizoremediation of organic soil contaminants: Potential and challenges [K. E. Gerhardt, X.-D. Huang, B. R Glick, B.

M. Greenberg]. Plant Science. 176 (1). Р. 20-30. doi: 10.1016/j.plantsci.2008.09.014.

5. Kalenska S., Yeremenko O., Novictska N., Yunyk A., Honchar L., Cherniy V., Stolayrchuk T., Kalenskyi V., Scherbakova O., Rigenko A. ( 2019). Enrichment of field crops biodiversity in conditions of climate changing. Ukrainian Journal of Ecology. №

9 (1). 19-24

6. Lopushniak V. I., Hrytsuliak H. M., Kotsiubynsky A. O. 2021. Forecasting the productivity of the agrophytocenoses of the miscanthus giganteus for the fertilization based on the wastewater sedimentation using artificial neural networks. Ecological Engineering & Environmental Technology Volume 22, Issue 3. Р.11-19

7. Lopushniak V., Hrytsulyak H. 2021. The Models of the Heavy Metal Accumulation of the Multiple Grain Energy Cultures for Wastewater Deposition on Oil-Polluted Degraded Soils. Ecological Engineering & Environmental Technology, 22(4), Р. 1–13 https://doi.org/10.12912/27197050/137873 ISSN 2719-7050, License CC-BY 4.0

8. Merkl N. 2005. Assessment of tropical grasses and legumes for phytoremediation of petroleum-contaminated soils [N. Merkl, R. Schultze-Kroft, C.

Infant]. Water Air Soil Pollut. 165. Р. 195-209. doi: 10.1007/s11270-005-4979- y.

9. Mohammed YA, Raun W, Kakani G, et al. 2015. Nutrient sources and harvesting frequenting on quality biomass production of switchgrass ( Panicum virgatum L.)

for

biofuel.

Biomass

Bioenergy

2015;

81:

242.

http://dx.doi.org/10.1016/j.biombioe.2015.06.027

10. Pandey, V. C., Bajpai, O., & Singh, N. (2016). Energy crops in sustainable phytoremediation. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 54, 58–73. doi: 10.1016/j.rser.2015.09.078

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

11. Pidlisnyuk, V. V., Erickson, L. E., Trögl, J., Shapoval, P. Y., Popelka, J., Davis, L. C., Hettiarachchi, G. M. (2018). Metals uptake behaviour in Miscanthus x giganteus plant during growth at the contaminated soil from the military site in Sliač, Slovakia. Polish Journal of Chemical Technology, 20(2), 1‒7. doi: 10.2478/ pjct-2018-0016.

12. Pukish, A. (2017). Study of the restoration features of soils that were influenced by formation water. Scientific Bulletin Series D: Mining, Mineral Processing, Non-Ferrous Metallurgy, Geology and Environmental Engineering, 31(2), 71–76.

13. Pysarenko, P. V., & Bezsonova, V. O. (2020). Potential for the utilization of biofuel plant of the second generation of Miscanthus giganteus for phytoremediation of oil-contaminated lands. Agrology, 3(3), 127–132. https://doi.org/10.32819/020015

Shevchyk L. Z., Romaniuk O. I. 2016. Vykorystannia oblipykhy krushynovydnoi dlia fitoremediatsii naftozabrudnenykh gruntiv. Biolohichnyi visnyk MDPU imeni Bohdana Khmelnytskoho, Vyp. 6 (3), S. 472-480.

14. Velychko O. I. 2011. Vmist nitratnoho azotu v grunti ta orhanakh roslyn soi za umov zabrudnennia gruntu naftoiu. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy: zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. Vyp. 21.16. S. 351-354.

15. Walworth, J., Pond A., Snape, I., Rayner, J., Ferguson, S., & Harvey, P.

(2007). Nitrogen requirements for maximizing petroleum bioremediation in a sub-Antarctic soil. Cold Regions Science and Technology, 48(2), 84–91.

https://doi.org/10.1016/j.coldregions.2006.07.001

16. Yakist gruntu. Metody vyznachannia orhanichnoi rechovyny : DSTU 4289:2004. – [Chynnyi vid 2005–07–01]. – K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2005. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy).

17. Yakist gruntu. Vyznachennia nitratnoho i amoniinoho azotu v modyfikatsii NNTs IHA im. O. N. Sokolovskoho : DSTU 4729:2007. – [Chynnyi vid 2008–01–01].

– K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy).

18. Yakist gruntu. Metody vyznachannia rukhomykh spoluk fosforu i kaliiu za metodom Kirsanova v modyfikatsi\ NNTs IHA. DSTU 4405-2005. - [Chynnyi vid 2006–07–01]. – K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2006. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy)

19. Yakist gruntu. Metody vyznachannia. Vyznachennia lehkohidroliznoho azotu metodom Kornfilda DSTU 7863:2015 Yakist gruntu. [Chynnyi vid 2016–07–01]. – K.

: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2016. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy).

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ОЦІНКА ЯКІСТЬ ВОД САСИЦЬКОГО

ВОДОСХОВИЩА ЗА НЕБЕЗПЕКОЮ ІРИГАЦІЙНОГО

ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТУ

Караулов Віталій Дмитрійович

аспірант

Одеський державний екологічний університет

Юрасов Сергій Миколайович

керівник, к.т.н., доцент

Одеський державний екологічний університет

Проблема іригації сільгоспугідь півдня України була і залишається дуже

актуальною: сьогодні приймаються рішення про реконструкцію мереж деяких

радянських зрошувальних систем (наприклад «Нижньодністровської» [1]); обмеженість водних ресурсів іригаційної якості та нерівномірність їх

розташування змушує утворювати штучні водойми для накопичення вод з метою

їх подальшого використання для поливу (але води в цих водоймах часто не

відповідають очікуваним проектним кондиціям [2]); діючи методики оцінки

якості іригаційних вод часто дають загальні рекомендації, якими важко

користуватися на практиці. Наприклад, в нормативному документі [3, с.7] в

формулі розрахунку показника суми токсичних іонів в еквівалентах хлору усі

токсичні гідрокарбонат-іони мають коефіцієнт 0,4, але частина цих іонів в деяких

випадках може входити до складу питної соди, токсичність якої така ж, як і соді

звичайної. У згаданої формулі звичайна сода має коефіцієнт 5. Крім того, рекомендації по визначенню токсичних іонів в цьому документі мають загальний

характер. Тому вдосконалення методик оцінки якості іригаційних вод та аналіз

іригаційних властивостей водних об’єктів є актуальним завданням.

Іригаційну якість вод можна встановити за чотирма критеріями:

- концентрація солей;

- співвідношення іонів;

- концентрація токсичних елементів, які можуть негативно вплинути на

сільськогосподарські рослини і в цілому на навколишнє середовище;

- концентрація біогенів.

Розглянемо мінеральний склад вод, оскільки надмірний вміст солей може

привести до засолення ґрунту при поливі. Солі, які пригнічують або згубно

впливають на сільськогосподарські рослини, знижують урожай і його якість [4, с.8], наступні: Na

SО

2 CO 3, NaHCО 3, NaCl, СаCl 2, Na 2

4, MgCl 2, MgSО 4.

Небезпеку засолення ґрунтів за мінералізацією зрошувальної води

Костяков А.Н. оцінює в такий спосіб: до 1,0 г/дм3 – придатна для зрошення; від

1,0 до 1,5 г/дм3 – обережне зрошення; від 1,5 до 3,0 г/дм3 – необхідний аналіз

хімічного складу солей; понад 3 г/дм3 – непридатна для зрошення [5, с.48].

Токсичність солей Ковда В. А. [6, с.386] розташовує у такій послідовності: 22

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Na 2 CO 3 > NaНCO 3 > NaСl > СаСl 2 > Na 2 SO 4 > MgСl 2 > MgSO 4.

В деяких джерелах (наприклад [3, с.4, 7; 7, с.24]) іон магнію вважається

завжди токсичним, тому солі MgСO

, теж відносять до токсичних.

3 і Mg( НСO 3)2

В ДСТУ 2730:2015 [3, с.4, 7] небезпека іригаційного засолення ґрунту

оцінюється за сумою токсичних солей в еквівалентах хлору е( rCl–). Цю суму

обчислюють за формулою:

е( rCl–) = rCl– + 0,2( rSO 2–

–

2–

) Т + 0,4( rHCO 3 ) Т + 5 rCО 3 , (1) де rCl– – кількість хлоридів, мг-екв/дм3; ( rSO 2–

) Т – кількість токсичних

сульфатів, мг-екв/дм3; ( rHCO –

3 ) Т – кількість токсичних гідрокарбонатів, мг-екв/дм3; rCО 2–

– кількість токсичних карбонатів, мг-екв/дм3.

Запропонована в [3, с. 7] методика має недоліки.

По-перше, рекомендації за визначенням токсичних іонів мають загальний

характер [3, с.7] (табл. 1). Ними важко користуватися на практиці.

Таблиця 1.

Схема зв’язування іонів у токсичні й нетоксичні солі (ДСТУ 2730:2015) Іони

СО 2–

–

2–

HCO 3

SO 4

Cl–

Са 2+

–

Mg 2+

–

Na++K+

По-друге, в формулі (1) не враховується те, що гідрокарбонат-іони можуть

бути такими ж токсичними, як і карбонат-іони, завдяки утворенню у воді питної

соді ( NaНСO ). Тому, цю частину іонів

–

HCO3 в формулі (1) необхідно об’єднати

з іонами CO 2–, що утворюють звичайну соду (

СO ) і мають коефіцієнт 5.

Na 2

Усунення згаданих недоліків можливе при визначенні типів іригаційних вод

(рис. 1) [2, 8], що мають різні набори гіпотетичних солей, особливі (специфічні) для кожного типу.

Рис. 1 – Схема детальної типізації іригаційних вод [2, 8] на основі базової

типізації природних вод за Альокіним О.А. [9]

У цьому випадку можливе для кожного типу вод надати його набір токсичних

іонів і розрахункову формулу суми токсичних солей в еквівалентах хлору.

За взаємним врівноваженням головних іонів для підтипів вод [2, 8] можна

скласти набори гіпотетичних солей:

– NaCl,

Na 2 SO 4,

NaHCO 3,

Mg( HCO 3)2,

Ca( HCO 3)2;

ІІа

– NaCl,

Na 2 SO 4,

MgSO 4, Mg( HCO 3)2,

Ca( HCO 3)2;

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ІІб

– NaCl,

Na 2 SO 4,

MgSO 4, CaSO 4,

Ca( HCO 3)2;

ІІІа

– NaCl,

MgCl 2,

MgSO 4, Mg( HCO 3)2,

Ca( HCO 3)2;

ІІІб

– NaCl,

MgCl 2,

MgSO 4, CaSO 4,

Ca( HCO 3)2;

ІІІв

– NaCl,

MgCl 2,

CaCl 2, CaSO 4,

Ca( HCO 3)2.

Формула (1) суми токсичних солей в еквівалентах хлору для різних підтипів

вод буде мати наступний вигляд:

– е( rCl–) = rCl–+0,2( rSO 2–

–

2––

)+0,4( rMg 2+)+5( rHCO 3 + rCО3

rCa 2+–

rMg 2+); (2)

ІІа, ІІІа

– е( rCl–) = rCl– + 0,2( rSO 2–

––

2–

) + 0,4( rHCO 3 rCa 2+) + 5 rCО 3 ; (3) ІІб, ІІІб

– е( rCl–) = rCl– + 0,2( rSO 2–

2–

+ rHCO 3 – rCa 2+) + 5 rCО 3 ; (4) ІІІв

– е( rCl–) = rCl– + 5 rCО 2–

. (5) Необхідно відмітити, що при наявності аніонів СО 2–, визначення необхідної

розрахункової формули е( rCl–) потрібно виконувати по зменшеної кількості

катіонів натрію з калієм – ( rNa++ rK+– rСО 2–

За формулами (2)–(5) і табл.2 виконано оцінка можливості іригаційного

засолення ґрунту при використанні для поливу вод Сасицького водосховища за

результатами термінових спостережень.

Таблиця 2 – Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою іригаційного

засолення ґрунту (ДСТУ 2730:2015)

Концентрація токсичних іонів у еквівалентах хлорид-іонів за групами ґрунтів

за їх гранулометричним складом у шарі 0-100 см, мг-екв/дм3

Клас

якості

Легко

Середньо

Важко

Супі

Глинис-

води

Піщаний

суглин

щаний

тий

ковий

< 30

< 26

< 22

< 18

< 14

< 10

30 ÷ 40

26 ÷ 36

22 ÷ 32

18 ÷ 28

14 ÷ 24

10 ÷ 20

ІІ

≥ 40

≥ 36

≥ 32

≥ 28

≥ 24

≥ 20

ІІІ

Рис. 2 – Розподіл значень показника е( rCl–) в водах Сасику

Для вод Сасицького водосховища середнє значення показника е( rCl–) становить 16,7 мг-екв/дм3 при діапазоні 1,68–28,9 мг-екв/дм3 (рис. 2).

Води Сасицького водосховища за небезпекою іригаційного засолення ґрунту

придатні для зрошення без обмежень (клас І) піщаних і супіщаних ґрунтів з

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ймовірністю 80-85% (часу усього теплого періоду), для легкосуглинкових і

середньосуглинкових – 65-75%, важкосуглинкових – 50%, глинистих – 25-30%.

Для легкосуглинкових і середньосуглинкових ґрунтів води Сасику обмежено

придатні для поливу (клас не нижче ІІ) протягом 80-85% теплого періоду, важко

суглинкових – 75%, глинистих – 65%. Відповідно непридатні для зрошення (клас

ІІІ) глинистих ґрунтів з ймовірністю 35%.

Висновки:

1. Запропонована детальна типізація іригаційних вод дозволяє спростити

якісний і кількісний аналіз хімічного складу солей в воді, а також спростити

оцінку загрози іригаційного засолення ґрунтів.

Води

Сасицького

водосховища

за

небезпекою

засолення

ґрунту потребують обережного підходу при поливі піщаних, супіщаних та усіх

типів суглинкових ґрунтів.

3. При поливі глинистих ґрунтів велика ймовірність засолення.

Список літератури

1. На півдні України може запрацювати пілотний проект з іригації землі.

URL:

https://www.radiosvoboda.org/a/news-irygacija-pivden-ukrajiny/31165680.html (дата звернення 10.05.2021).

2. Юрасов С.М., Кузьмина В.А. Іригаційна оцінка якості вод Сасику.

Український гідрометеорологічний журнал. 2019, 24. с.124-133. URL: http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/7166/1/uhmj_24_2019_124.pdf 3. ДСТУ 2730:2015. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії

/ Національний стандарт України. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 9 с. URL: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/1-10395-zahyst_dovkillya._yakist_pryrodnoyi_vody_dlya_zroshen.pdf 4. Слюсарев В. Н., Терпелец В. И., Швец Т. В. Методические указания по

проведению практических занятий по дисциплине «Мелиоративное

почвоведение». Краснодар : КубГАУ, 2014. 26 с.

5. Костяков А. Н. Основы мелиораций. Москва : Государственное из-во

сельскохозяйственной литературы, 1960. 620 с.

6. Аринушкина Е. В. Руководство по химическому анализу почв. Издание 2-е, переработанное и дополненное. Москва : Изд-во МГУ, 1970. 487 с.

7. Зайдельман Ф. Р. Мелиорация почв: ученик. 3-е изд. испр. и доп. Москва : Изд-во МГУ им. М.В.Ломоносова, 2003. 448 с.

8. Юрасов С.М. та інш. Іригаційні властивості вод Кучурганського і

Барабойського водосховищ. Український гідрометеорологічний журнал, 2021, 27, c. 106-116. URL:

http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/9001/1/uhmj_27_2021_106.pdf 9. Алёкин О. А. Основы гидрохимии. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1970. 446 с.

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СТИМУЛЯТОРУ

РОСТУ МУВЕР-C В ПОСІВАХ ГРЕЧКИ В УМОВАХ

ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Лемішко Світлана Миколаївна,

кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач

Дніпровський державний аграрно- економічний університет

Черних Світлана Анатоліївна,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Дніпровський державний аграрно- економічний університет

Автухович Світлана Сергіївна,

здобувач вищої освіти ОС «Магістр»,

спеціальність 201 «Агрономія»

Дніпровський державний аграрно- економічний університет

Гречка, з високими споживчими, смаковими і дієтичними якостями, є високо-цінним продуктом харчування в складі дієт при різних видах захворювань, тому

її застосування призводить до покращення стану організму. Широке зростання

прихильників здорового образу життя призвело до зростання попиту та

застосування і в рецептурі інших продуктів (печиві, шоколаді, макаронах, хлібі, рослинному молоці) [1].

Застосування пестицидів при вирощуванні органічних продуктів, призначених для дитячого та геронтологічного харчування обмежено [2].

Застосування стимуляторів росту дозволяє оптимізувати умови для

утворення більшої кількості плодів, підвищити опірність рослин до прояву

стресу [3].

Вивчення впливу стимулятору росту Мувер-С, який характеризується

комплексною контактно-системною дією, проведені в ФГ «АГРОІНТЕР»

Синельниківського району Дніпропетровської області.

Ґрунти господарства – чорноземи звичайні середньогумусні на лесах, з

вмістом гумусу в орному шарі - 3,13-3,23% (за І.В.Тюриним). В грунті міститься: легкогідролізованого азоту, рухомого фосфору і обмінного калію

відповідно10,85 мг, 11,84 мг і 10,88 мг на 100 ґрунту.

Варіанти досліду розміщені на ділянках з загальною площею ділянки в 50 м2.

Площа облікових ділянок становила 25 м2. Ділянки в досліді розміщені

послідовно, в 3-х кратній повторності. Попередник – пшениця озима. Сівба

проведена в оптимальні строки рядковим способом (ширина міжряддя 45 см), дослідження проведені на сорті Софія.

Обробіток стимулятором росту Мувер-С з багатофункціональним

призначенням призводив до зростання, в середньому за 2020-2021 рр.,: висоти

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

рослин гречки до 86,6 см, тоді як на контрольному варіанті вона складала 70,05

см, маси 1000 зерен на 5,85 г (на 20,35 %).

При використанні обробіток препаратом встановлена інгібіторна дія до

фітофторозу (збудник - Phytophthora parasitica Dastur), зниження ураженості (на

4,17 %).

Список літератури

1. Королева круп. Все про гречку. А. Мазаракі, М.Ф. Кравченко, М.П.

Демічковська. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2016.267 с.

2.Хвороби та шкідники гречки: навч. посіб. / О.В. Аверчев; Херсон: Грінь Д.

С., 2011. 268 c.

3.Генетика, селекція і насінництво гречки: навч. посіб./О. С. Алексєєва, Л. К.

Тараненко, М. М. Малина. – К.: Вища школа, 2004. 213 с.

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ У

РУДНИЦЬКОМУ ЛІСНИЦТВІ ДП «КРИЖОПІЛЬСЬКЕ

ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мостепанюк Володимир Андрійович,

кандидат сільськогосподарських наук,

доцент кафедри лісівництва, лісових культур та таксації лісу

Поліський національний університет

Осадчук Олександр Володимирович,

здобувач вищої освіти ОС «магістр»

спеціальності 205 «Лісове господарство»

Поліський національний університет

Обстеження дубових насаджень на предмет фітопаталогічного та санітарного

стану може проводитись методом рекогносцированого огляду, або детального

вивчення стану насаджень методом закладання пробних площ.

Рекогносировочне обстеження.

При рекогносировочному обстеженні ставиться задача виявити в яких

кварталах виникло захворювання дуба та окомірно визначити інтенсивність

зараження насаджень. В заражених насадженнях виділяють три ступеня

ураження: слабка, середня і сильна. Ступінь зараження насаджень дуба

вважається слабкою, якщо кількість уражених дерев складає не більше 20%. При

середньому ступеню ушкодження відсоток ушкоджених дерев складає 21-40 %.

Сильною вважається така степінь ураження при якій кількість ушкоджених дерев

сягає більше 40 %.

Рекогносцировочне обстеження проводилося візуально по ходових лініях.

При обстеженні в кожному таксаційному виділі окомірне визначались

наявність і розповсюдженість хвороб та ступінь пошкодження хвороб чи

шкідників на основі ознак або симптомів. Виявлення хвороб проводилось

візуально за наявністю на стовбурах ознак хвороб (плодові тіл грибів, ракові

пухлини, всихання дерев тощо).

Для розподілу насаджень за класами біологічної стійкості (табл. 1), при

обстеженні ми користувались шкалою ослаблення насаджень [3].

Рекогносцировочним обстеженням у Рудницькому лісництві було охоплено

585,0 га дубових насаджень.

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Таблиця 1

Розподіл обстежених насаджень за класами віку та біологічної стійкості

Розподіл площі насаджень за класами

Площа обстежених

Клас

біологічної стійкості, га

насаджень

віку

III

га

12,4

14,3

26,7

III

5,1

24,0

1,8

30,9

17,0

24,1

3,8

44,9

62,2

35,5

14,7

112,4

VІ

22,8

33,7

25,4

81,9

VІІ

46,2

33,5

28,6

108,3

VІІІ

44,6

37,3

2,4

84,3

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Подняться наверх