Читать книгу SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT - European Conference - Страница 36

X

Оглавление

22,6

18,2

40,8

Разом

261,3

247,0

76,7

585,0

100

При обстежені в першому класі віку не виявили насаджень дуба звичайного

з будь-яким класом біологічної стійкості. В другому, третьому та четвертому

класах віку насадження більш стійкі до хвороб і менш ними пошкоджуються (5-8% від загальної площі).

Особливо великий відсоток ушкоджених насаджень ми спостерігали в

п'ятому, шостому та сьомому класах віку (19%), що пов'язано поширенням

ракових хвороб, судинними хворобами та хворобами що спричинені

невідповідністю грунтово кліматичних умов.

Загалом спостерігається високий (45%) відсоток стійких насаджень говорить

про правильність проведення лісогосподарських заходів, зокрема, таких як

санітарні рубки, очищення лісу від захаращеності та рубки догляду, які

проводяться в Рудницькому лісництві.

Як видно з даних таблиці 1, площа насаджень із порушеною біологічною

стійкістю складає 323,7 га (55%). обстеженої площі: з них 247,0 га відносяться

до другого класу біологічної стійкості та 76,7 га з третім класом біологічної

стійкості.

Визначались фактори, які сприяють погіршенню санітарного стану, зниженню стійкості насаджень (неправильна технологія рубок догляду, заболочена місцевість, згарища, рідини).

Виявлені ушкоджені насадження були візуально обстежені, описані та

нанесені на план насаджень з метою їх детального обстеження.

В результаті рекогносцировочного обстеження були виявлені такі основні

хвороби дуба звичайного(Quercus robur):

Ракові хвороби – П оперечний рак дуба.

Гнилеві хвороби – Сірчано-жовтий трутовик – Laetiporus sulphurous (Bull.) Bond, et Sinq, трутовик несправжній дубовий (Phellinus robustus), Опеньок

осінній ( Armillarielia mellea ).

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Детальне обстеження насаджень дуба звичайного.

Детальне обстеження виконувалось на пробних площах, які закладались у

виявлених сухостійних деревостанах з вогнищами хвороб із метою визначення

розповсюдженості та інтенсивності розвитку хвороб, а також визначення

таксаційних показників [2]. В подальшому дані пробних площ будуть

використані при проектуванні санітарно-оздоровчих заходів.

Для вивчення санітарного стану насаджень підбирались характерні ділянки

дубових деревостанів, у яких закладались пробні площі з переліком дерев і

виміром висот за стандартною методикою. Для проведення детальних обстежень

закладались площадки на ділянках з характерними лісорослинними умовами, які

представляють певний науковий інтерес (по повноті, віку, схемі розміщення

посадкових місць, рельєф і інші). Детальне обстеження має своєю задачею

встановити ступінь ураження хворобою, дати необхідні дані для прогнозування

подальшого її поширення в насадженнях і для проектування заходів їх

оздоровлення [2].

Стан насаджень на пробних площах визначався шляхом обліку дерев по

породах, ступенях товщини і категоріях стану з виділенням уражених

хворобами, заселених шкідниками та з іншими ознаками пошкоджень.

При проведенні детального обстеження в дубових насадженнях Рудницькому

лісництві були закладені пробні площі кругової форми, розміром 0,3 га. На

пробних площах проводився облік за породами й ступенями товщини з

віднесенням кожного дерева до категорії стану. У кожному таксаційному виділі

проводився суцільний перелік деревостану та інструментальні виміри основних

таксаційних показників на одній пробній площі та окомірна таксація на двох

кругових площадках. Безпосередньо у лісі проводилась полекамеральна обробка

даних вимірювань та окомірної таксації [4].

Для визначення санітарного стану насаджень на пробних площах для

кожного дерева під час переобліку визначалась категорія стану за сумою

біоморфологічних ознак, до яких відносяться: густота і колір крони, наявність і

характер розподілу хвої (листя), пошкодженість останньої некрозами

інфекційного й не інфекційного характеру, шкідниками й патогенами, відносний

приріст пагонів і деревини, вік хвої яка зберігається на пагонах, розмір листя, наявність сухих гілок, стан кори і луба тощо [4].

Під час детального обстеження хворі дерева відрізнялись від здорових за

характерними для кожної породи ознаками, які включають [4]: 1) зовнішній стан дерева (наявність тріщин і потовщень стовбура та гілок

дерев, ажурність крони, вкорочення, пожовтіння, притуплений ріст стовбура і

пагонів);

2) утворення гнилі в стовбурі.

Під час обстежень відзначався також характер уражень, а саме: 1) одинокі, коли ділянки уражень зустрічались на даній площі поодиноко; 2) куртинне, при ураженні насаджень куртинами від 0,05 до 0,10 га; 3) суцільне, коли на одному гектарі насаджень площа ділянок доходила до

0,25 га і більше.

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

За одержаними при закладці пробних площ матеріалами детального

обстеження насаджень визначаємо відсоток дерев для всіх категорій стану, ступінь пошкодження деревостану збудниками хвороб, ентомошкідниками; стійкими явищами природи; розповсюдженість хвороб і заселеність шкідниками.

метою

визначення

пошкодженості

дубових

насадженнях

Крижопільського лісгоспу нами було проведено фітопатологічні обстеження на

закладених пробних площах [5].

Аналіз пробних площ показав, що найбільш розповсюдженими дерево-руйнівними грибами в дібровах Рудницького лісництва являються (рис. 1): сірчано-жовтий трутовик (3,1%), несправжній дубовий трутовик (1,1%), поперечний рак дуба (0,5%), дубовий трутовик (0,5%). Відсоток пошкодженості

насаджень за нашими дослідженнями складає в середньому 5,1%.

За результатами досліджень найбільш поширеною грибною хворобою є

сірчано-жовтий трутовик. Як відомо [6] с ірчано-жовтий трутовик - Laetiporus

sulphurous (Bull. ) Bond, et Sinq викликає червоно-буру ядрову стовбурну гниль.

Гриб уражає найчастіше окоренкову частину стовбурів дуба, ясена, бука та

інших порід. Велику шкоду він приносить в європейській частині дубу, каштану.

Поширеність трутовика в деревостанах дуба досягає 20-50% , із середнім

процентом гнилі від об'єму стовбура 12%. Зараження стовбурів відбувається

базидіоспорами в нижнім частині стовбура через рани і морозобійні тріщини.

Кількість, шт

Усього

Пробні площі

сірчано - жовтий трутовик,шт

несправ дубов трут, шт

дубов трутов, шт

Рисунок 1. Кількість дерев дуба, пошкоджених хворобами на пробних площах

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Гниль деструктивного типу. У першій стадії гниття деревина рожевого

кольору з білими смужками. У другій – вона буріє, з'являються тріщини, де

накопичується білувата грибниця, У третій стадії – деревина бура, у тріщинах

формуються товсті білуваті або жовтуваті замшенодібні плівки грибниці, гнила

деревина розпадається на призмочки, легко розтирається пальцями в порошок.

Найчастіше гниль поширена в окоренковій частині деревини до висоти 2-3 м. але

іноді і до 6-12 м, що приводить до суховершинності. Нерідко уражені дерева

ламаються від вітру.

Сірчано-жовтий

трутовик

розповсюджений скрізь. Крім живих дерев

розвивається і на зрубаній деревині, і в

спорудах, наносить великий збиток лісовому

господарству. Плодові тіла з'являються не

щороку, тому гниль часто залишається

невиявленою.

Ракові пухлини зустрічаються на всіх

видах дуба з часом незалежно від його віку.

Спочатку вони мають вид невеликих наживів.

По мірі розростання утворюються поперечна тріщина, яка поступово

збільшується. Кількість ракових пухлин на окремих деревах дуба може бути

різне: на молодих на гілках від 1-2 до 10, на старих дубах все менше

(О. Л.Щербин-Порфененко, 1963).

Список літератури

Гойчук А. Ф. Патологія дібров. Житомир : Полісся, 1998. 92с.

Пробні площі лісовпорядні. Метод закладання. СОУ 02.02.-37476:2006.

Київ, Мінагрополітики України, 2006. 32 с.

Мозолевская Е. Г. «Методы оценки и прогноза динамики состояния

насаждений. Лесное хозяйство. 1998. №3. С. 43-45

Санітарні правила в лісах України (в редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 ). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF#Text 5. Мостепанюк В. А. Довідник лісовпорядника / В. А. Мостепанюк, О. О.Орлов, В. С. Ейсмонт, В. С. Вишневський; під ред. к.с-г.н., доц. В. А.

Мостепанюка. Вид. 2-е доп. Житомир : Рута, 2017. 884 с.

6. Цилюрик А. В., Шевченко С. В. Лісова фітопатологія. Київ : КВІЦ, 2008.

464с.

Щербин-Парфёненко П.П. Раковые и сосудистые болезни лиственных

пород. Москва : Гослесбумиздат, 1963. 90 с.

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Подняться наверх