Читать книгу Слухай своє тіло – найкращого друга у всьому світі - Лиз Бурбо - Страница 7

ЛЮБОВ! Яке величне слово! Можна говорити на цю тему нескінченно. Останні сорок п’ять років мені доводилося працювати з тисячами людей, більшість яких були впевнені, що вміють любити. Деякі навіть жаліли інших, які не вміють любити так, як вони.

Як тобі така заява? Ти вмієш любити, як слід? Любиш своїх дітей? Кохану людину? Батьків? Друзів? Впевнена, що ти відповіси ствердно на кожне з цих запитань. Водночас чи не відчуваєш деякого незадоволення, нібито хочеться додати: «Так, я їх люблю, але… мені здається, що наші стосунки не завжди відповідають моїм очікуванням. Я так хотів би дещо змінити, але що і як?»

Так, власне, говорять більшість людей. Вони починають усвідомлювати те, що ця незадоволеність непокоїть їх віддавна, і відчувають, що десь щось може бути краще. Великий Закон Любові – це найважливіший, природний і духовний закон з-поміж усіх, що є на Землі, для того, щоб бути щасливим. Він уможливлює неймовірне, але для цього ти маєш втілювати його на практиці постійно.

Що ж таке ЛЮБОВ, справжня, велика, тобто така, що йде від серця, любов необумовлена і всеосяжна? У цьому розділі я говорю переважно про любов до інших, адже це ідеальний спосіб для усвідомлення того, що таке любов до себе.

Ми любимо інших так само, як любимо себе, й однаковою мірою.

Любити істинно означає:

1) поважати свій простір і простір іншого;

2) визнати за собою й іншими право просто бути людиною – зі своїми потребами, віруваннями, образами, межами, бажаннями, страхами, силами і слабкостями – без осуду і звинувачень;

3) направляти і підтримувати, нічого не чекаючи навзаєм;

4) давати заради задоволення, давати, нічого не чекаючи навзаєм;

5) приймати, констатувати, навіть якщо не згоден або навіть не розумієш на ментальному рівні.

Починаючи від сьогодні, твоїм новим завданням у житті буде навчитися любити серцем. Досі у кожного з нас найкраще виходило любити головою. Напевно ти це добре помітив, адже це ситуація переважної більшості. Ми гадаємо, що любити – це намагатися переконати іншого в тому, що він чи вона «має» робити те чи те, щоб бути щасливим. Ми намагаємося змінити іншого, щоб не робив тих самих помилок, які робили ми. Ми вважаємо, що, якщо вони почнуть поводитися, діяти, думати і говорити інакше, так їхнє життя зміниться на краще. Але обережно: чуже життя тебе не стосується. Пам’ятай: ти на Землі для своєї власної еволюції, а не для еволюції інших.

Ми постійно аналізуємо й оцінюємо поведінку інших, тому що повсякчас чекаємо від них чогось. Це притаманно для власницької любові, що проходить через голову. Повторюю: справжня любов – любов серцем – означає вміння віддавати і спрямовувати, нічого не чекаючи навзаєм. Скільки разів ми виявляли, що не вміємо любити! Скільки разів запитували себе, що ж так псує нам життя?

Одна дама зізналася мені, як одного вечора її чоловік повернувся після роботи й оголосив, що цього року планує облаштувати город на задньому дворі. Між ними відбувся такий діалог:

– Люба, я хочу облаштувати город. У нас будуть свіжі овочі. Відчуваю, що мені дуже піде на користь зайнятися городом.

– Це нерозважливо! Ти занадто багато працюєш на роботі; часто повертаєшся додому після восьмої вечора. В тебе не буде часу ним займатися.

– Але мені дуже хочеться мати город. Якщо в мене не буде часу, я звернуся за допомогою до сина.

– Хіба ти не знаєш нашого старшого? Щоразу, коли він мені потрібен, його немає вдома. Що ти тут вдієш? Поглянь, у тебе ніколи не вистачає часу. Для тебе це додатковий клопіт, до того ж якщо в тебе не вийде, то я буду зобов’язана братися за цей город, а воно мені геть не потрібно.

Під тиском аргументів чоловік врешті-решт здався і відмовився від ідеї про город. У жінки цілий вечір був жахливий настрій, вона почувалася винуватою. Чоловік забився в свій кут і, застигши перед телевізором, мовчав. Дама не переставала щось жувати на кухні… через емоції! Вона відчувала, що чоловік дуже засмутився через те, що йому довелося відмовитися від своїх планів.

Безперечно, вона вчинила так, тому що любила його, але діяла неправильно. Нескладно зрозуміти, що, намагаючись вивільнити його від надмірного навантаження, вона керувалася добрими намірами, але вона знехтувала його вибором. Це і є те, що називають «любити головою, а не серцем». Якби вона любила серцем, то спершу поділилася б своїми страхами і сказала: «Якщо це дасть тобі задоволення, любий, займайся своїм городом». Якщо в нього справді буде обмаль часу і за кілька тижнів він покине той город, то як це відіб’ється на її житті?

Любити без умов – це приймати бажання іншого, навіть якщо ми їх не розуміємо чи не поділяємо. Цілком можливо, що чоловік зумів би краще організувати свій час і повертатися додому раніше заради задоволення попорпатися в городі, спостерігаючи, як проростають овочі. Ймовірно, якби він невдовзі покинув свій город через несправджені результати або за браком часу, то однаково був би щасливий, адже здійснив задумане.

Я могла б згадати тисячі таких прикладів. Любити – це поважати простір іншої людини. Щоразу, коли ми намагаємося керувати іншим, змінювати або контролювати його звички, дії, мову, думки, реакції, ми втручаємося в його життєвий простір. Порушуючи цей простір, ти неминуче шкодиш і йому, і собі. Коли твій і його простори перемішуються, кожен відчуває задуху від енергії одне одного.

Усе, що є на Землі, має потребу у своєму власному просторі, щоб рости і розвиватися. Якщо намагатися посадити п’ять або шість дерев в одному і тому ж місці, в одному і тому самому просторі, вони не ростимуть, хіба не так? Те саме стосується й людини. Життєвий простір виявляється чинником капітальної важливості. Що більше ми любимо себе, то більше потребуємо ширшого простору, адже починаємо визнавати й цінувати свої істинні потреби – як наслідок, нам стає очевидно, що те ж саме переживають інші.

Ти помічав, як багато простору потрібно дітям? Їм ще лишень три роки, а вони вже намагаються все робити самі. Дорослі їм заважають – завжди в ім’я своєї неабиякої любові. Від народження діти вміють любити природно, а діти нового покоління, маючи більш розвинену душу, ще наполегливіше відстоюють свої вимоги. Це ми виховуємо їх власниками, і з часом вони забувають те, що спершу знали інтуїтивно. Нам слід було б більше спостерігати за дітьми і слухати їх, адже вони дуже часто прекрасні вчителі.

Ти вже починаєш розуміти, що насправді означає любити? Заразом ти маєш усвідомлювати різницю між прийняттям і згодою:

1) Приймати – це констатувати, визнавати те, що є, або те, що трапляється, без оцінних суджень.

2) Згоджуватися – це просто мати таку ж думку.

Отже, любити істинно – це бути здатним прийняти, навіть якщо не згоден, незалежно від того, чи йде мова про любов до себе чи до інших. Для більшості з нас прийняти – це найважче рішення. Наше еґо постійно перешкоджає нам у цьому.

Візьмемо приклад з батьком, який виявив, що його син вживає наркотики. «Я ніколи не змoжy прийняти, що мій син вживає наркотики, це згубно для нього. Я не згоден, це маячня». Ми хочемо, щоб усі були щасливі відповідно до нашого розуміння щастя. Але навіть якщо нас надихають добрі наміри, ми насправді вимагаємо неможливого. Власне, потреба сина вживати наркотики зумовлюється його прагненням пережити з їхньою допомогою якийсь досвід. Ні батьки, ні будь-хто інший у суспільстві не можуть ні вказувати йому, ні судити або критикувати його, ні намагатися контролювати його життя. Це його відповідальність. Лише йому вирішувати, що настав той момент, коли йому досить. Вочевидь, він зупиниться, коли зрозуміє, що засвоїв урок і сам має знести наслідки свого вибору.

Небезпека для цієї молодої людини полягає в тому, що вона може опинитися в оточенні людей, які накинуться на неї з докорами, збурюватимуть у ній почуття провини й робитимуть усе, щоб перешкоджати їй в усьому. Насправді так вони лише спровокують в ній ще більший потяг до наркотиків. Як ти сам можеш зрозуміти, це буде результатом її протесту проти тиску зовнішнього авторитету.

Найкращим доказом батьківської любові були б такі слова: «Особисто я не схвалюю твоєї поведінки. Зрештою, ми обоє знаємо про небезпеку від наркотиків. Але це твоє життя, твоя відповідальність. Якщо ти так вирішив, я нічого не можу вдіяти, тим більше перешкодити. Але я все ж хочу, щоб ти знав, що наркотики завжди спричиняють побічні ефекти і тобі доведеться прийняти й визнати це. Чи подумав ти про наслідки?» Після цього батько міг би скласти на папері список можливих наслідків і запитати сина, чи усвідомлює він їх. Юнак у цьому випадку серйозніше поставився б до слів батька, відчуваючи з його боку повагу до себе. Поважати простір інших – це поважати їхній вибір, як жити, а ще більше – як бути.

Важливо розуміти різницю між тим, що таке бути, мати і робити. «Любити» означає давати іншим можливість «бути» тими, хто вони є, а не давати їм все, що вони хочуть «мати», і не дозволяти їм «робити» все, що їм заманеться. Останнє, однак, стосується тільки ситуації, коли вони втрутилися у ваш простір. Якщо діти вирішили відпустити довге волосся, покинути навчання, їсти або думати інакше – це їхній вибір. Це частина їхнього життєвого простору.

Загалом, роблячи той чи інший вибір, людина зазвичай вірить, що обирає найкраще для себе. Ось чому важливо прийняти її рішення. Якщо один з близьких скаже тобі: «Я хотів би зробити те і те», але його рішення тобі не подобається, ти не маєш намагатися будь-що відрадити його. Краще дай таку відповідь: «Якщо ти вважаєш, що це ощасливить тебе, роби це. Я люблю тебе таким, який ти є, і для мене головне бачити – тебе щасливим. Але чи ти впевнений, що хочеш зробити саме це? Ти обміркував усі наслідки, переконався, що можеш узяти їх на себе? Якщо так, то тільки це і важить».

«Якщо ти вважаєш, що це ощасливить тебе, то тільки це і важить». Уявляєш, який ефект може мати ця фраза у стосунках? Тобі доводилося чути щось подібне в юності? Хотів би ти, щоб тобі сказали таке? Гадаю, я знаю відповідь.

Візьмемо приклад дитини, яка розповідає батькам (або чоловік дружині) щось справді безглузде лише для того, щоб отримати згоду на якийсь сумнівний вчинок. Якщо їй відкажуть: «Знаєш що? Якщо ти справді цього бажаєш і думаєш, що це ощасливить тебе, то немає проблем – роби», – то дуже ймовірно, що за декілька хвилин вона повернеться і зізнається: «Ти знаєш, я передумав, це не те, чого я зараз хочу». Оце велика сила любові!

Важливо розуміти, що таке життєвий простір, про який я говорила вище. Деякі люди настільки потребують інших, щоб бути щасливими, що занадто часто опиняються в просторі, призначеному не для них. Якщо у спілкуванні з кимось ти відчуваєш на душі тягар і тобі немовби нічим дихати, цю проблему тобі доведеться розв’язати самому. Тобі слід твердо відстоювати цілісність свого простору.

Візьмемо приклад, коли хтось тобі пропонує: «Мені було б дуже приємно, якби ти пішов зі мною в кіно сьогодні ввечері». Але ти вже маєш інші плани на вечір. Хай там як, ти не зобов’язаний приймати запрошення і можеш відмовитися: «Мені дуже шкода, але сьогодні ввечері я зайнятий». Ти аж ніяк не несеш відповідальності ні за щастя інших, ні за їхні реакції, більше того, ти не зобов’язаний виправдовуватися за свої вчинки. Якщо ж ти сам не проти сходити в кіно, до того ж це зробить приємність іншому, ніщо не заважає тобі змінити плани і прийняти запрошення. Так чи так ти уникнеш появи очікувань. Більшість тих, хто робить щось лише для втіхи інших, очікують аналогічних вчинків у відповідь, що часто призводить до розчарувань і непорозумінь.

А ось приклад чоловіка, який телефонує дружині наприкінці робочого дня: «Люба, в мене все чудово; день на роботі був успішний, і я вирішив запросити тебе до гарного ресторану. Приготуйся, я заїду за тобою». Вечір пройшов мило. Щоб зробити дружині приємність, чоловік замовляв найкращі страви. Однак до того він взагалі не поцікавився, чи були у дружини свої плани на вечір. Вона ж пішла до ресторану, тільки щоб не засмучувати його відмовою. Після повернення чоловік очікував, що вдома вони кохатимуться! Але вона не мала такого бажання, і це абсолютно її право. Розчаровані, вони врешті-решт лягли спати в різних кімнатах. Розумієш мораль? Безпідставні очікування рідко породжують щось інше, крім прикрощів.

А ось приклад сердечної любові. «Люба, я хочу зробити тобі приємне сьогoдні ввечері. Скажи, чого б ти хотіла найбільше?» Можливо, вона б обрала спокійну романтичну вечерю вдома, в ніжній і лагідній атмосфері. Якщо ж чоловік неодмінно хоче влаштувати свято, він може запропонувати так: «Люба, в мене сьогoдні святковий настрій, і я б хотів, щоб ми пішли кудись разом. Ти не проти?» Такі слова дають дружині можливість подумати і вирішити, подобається їй ідея чи ні, а в чоловіка немає причин для безпідставних очікувань. Як бачиш, ясність висловів допомагає уникнути багатьох непорозумінь.

Цей приклад добре показує різницю між пропозицією розділити бажання з іншим і нав’язуванням його. Саме з цієї причини виникає стільки проблем у стосунках між партнерами, батьками й дітьми, між друзями тощо. Незрозумілі натяки зводять спілкування нанівець і обертають його на інструменти власництва та маніпуляції. Ніхто на світі не відповідає за щастя іншого. Коли хтось хоче зробити тобі приємність або ти хочеш зробити приємність іншому, пам’ятай, що в обох випадках це глазур на ТВОЄ тістечко. Це задоволення для ТЕБЕ, а не для іншого. Тому й тістечко ти маєш пекти сам. Словом, твої зусилля будуть марними, ти плутатимеш глазур з тістечком. Дуже важливо, щоб ти пам’ятав: ніхто не в змозі й не зобов’язаний ощасливлювати тебе.

Чи багато в твого партнера якостей, які тобі не подобаються і які ти хотів би змінити? Ти обрав його – а ти саме обрав, – адже він може навчити тебе чогось важливого. Якщо ти покинеш його, не завершивши стосунків, до того, як зрозумієш урок, тобто не навчившись того, чого мав би в нього навчитися, тобі доведеться знову пройти всі етапи з кимось іншим. Як знати? Якщо не серце, а твоє еґо продовжує керувати тобою, засвоїти урок буде набагато важче.

Було б набагато мудріше навчитися любити іншого таким, яким він є, і прийняти іншого з його вибором, яким йому «бути». Однак можливо й те, що, хай навіть прийнявши одне одного й визнавши кожен свою відповідальність, подружжя вирішить розлучитися. Партнери зрозуміли, що засвоїли те, чого мали навчитися разом. Тоді розлучення відбувається в гармонії і любові. Вони й надалі залишаються друзями. Коли через сварки та нерозуміння подружжя вирішує розлучитися, тому що не може ні прийняти, ні витерпіти одне одного, це схоже на втечу. Згодом їм доведеться відповісти за це. Неможливо вічно уникати тої чи іншої життєвої ситуації. Доти, доки ми не навчимося жити одне з одним у любові, схожа ситуація повторюватиметься знову і знову!

Наведу приклад з іншою жінкою, яка вважала, що любить серцем, але насправді любила розумом і тому мала безпідставні надії. Напередодні дня народження дуже дорогої їй людини вона оббігала безліч магазинів у пошуках речі, яку давно мріяла купити для себе, заздалегідь вирішивши, що подарунок обов’язково має сподобатися. Однак, коли вона вручила його другу, той відреагував без сподіваного захвату. Дама була ображена й засмучена: вона витратила стільки енергії, часу і грошей, щоб зробити йому приємність! Такі наслідки любові «головою» і безпідставних очікувань.

Якщо ти хочеш зробити приємність подарунком до дня народження, запитай, чого хоче та людина: «Я хочу зробити тобі подарунок, який був би тобі в радість, і маю на це таку суму». Навіть якщо грошей у тебе небагато, пам’ятай: важливий намір. Заразом ти можеш запитати, що хотів би твій знайомий конкретно. Так ти уникнеш розчарувань і невиправданих очікувань.

До речі, можливо, твій знайомий взагалі не захоче подарунків: «Не треба подарунків. Усе, що треба, в мене є, не купуй нічого. Мені досить твоєї присутності». Тобі залишається тільки висловити повагу до його вибору: «Якщо ти так хочеш, тобі видніше. Для мене головне, щоб ти був задоволений і щасливий. Не хочеш, то й не хочеш». Якщо в глибині душі твій друг, утім, бажав отримати подарунок, але посоромився прямо сказати про це, бо ти зловив його на слові, з повагою ставлячись до його власного рішення, то можна сподіватися, що він дістав урок і наступного разу буде рішучіший.

Якщо ти хочеш зробити комусь сюрприз і купуєш подарунок, який, як тобі здається, буде йому приємний, май на увазі, що так ти робиш приємно насамперед собі. Чесно зізнайся собі, що тобі втішний зроблений ефект. Так і скажи другові: «Мені тут сподобалася одна річ, яка має тобі сподобатися, але я не впевнений. Я зберіг чек на випадок, якщо ти захочеш обміняти її на що-небудь інше. Для мене головне задоволення – зробити тобі сюрприз». Повна ясність без невиправданих очікувань і розчарувань.

Якщо хтось вирішив поділитися з тобою своїм проектом, тобі залишається тільки слухати і кивати на знак схвалення його ентузіазму, особливо якщо він і не питає твоєї думки. Якщо вона справді його не цікавить, а ти гориш бажанням її висловити, краще запитати: «Хочеш дізнатися мою думку про твій проект? Мені здається, в мене є ідея, яка могла б тобі допомогти». У разі негативної відповіді не наполягай, адже насправді його проект тебе не стосується. Це його життя, і він один дістане урок зі здійснення своєї ідеї.

Інша справа, коли чиїсь рішення так чи інакше зачіпають твій життєвий простір. Якщо твій син вирішив запросити друзів о другій годині ночі, щоб послухати музику, то це тебе дуже навіть стосується. Ти маєш право проявити твердість і сказати: «Ні, в такий час я сплю. Це наш спільний дім, і ми маємо з повагою ставитися одне до одного». Зрештою, він завжди може слухати музику, коли ти не вдома.

Однак якщо ти покажеш незадоволення тим, що він повернувся додому о першій годині ночі, а це, як для тебе, занадто пізно, то тут ти припустишся помилки, бо це тебе не стосується. Це його життя і його життєвий простір. Завтра вранці він прокинеться, невиспаний, і один розплатиться за наслідки.

Коли ти відчуваєш бажання змінити когось або вплинути на нього, запитай себе: «Як відіб’ється на моєму житті, на моєму бутті те, що ця людина зміниться? Як відіб’ється на моєму житті, якщо мій син ляже спати пізно і прокинеться невиспаний?» Ніяк. Твоє життя ітиме своїм плином, у твоїх щоденних справах нічого не зміниться. За умови, що не буде порушено твій життєвий простір. Якщо ти хочеш дізнатися, який урок ти маєш дістати з бажання змінити іншого, запитай себе: «Що страшного ДЛЯ МЕНЕ в тому, що він не зміниться?» Завдяки поведінці іншого ти щойно розпізнав один зі своїх страхів.

Який сенс ускладнювати собі життя, якщо хтось носить іншу зачіску, одягається інакше або розуміє щастя інакше, ніж ми? Ми настільки переймаємося чужими справами, що у нас бракує сил та часу на себе.

Твої стосунки з іншими стануть простішими й вільнішими, коли ти навчишся любити самого себе. Ти маєш прийняти не тільки інших такими, як вони є, а й себе таким, як ти є, навіть якщо ти поки не згоден з тим, який ти є, і якщо це створює тобі труднощі або неприємності. Усвідомивши, що твій теперішній характер є причиною твоїх проблем і страждань, ти вирішиш змінити себе. Однак не забувай: перш ніж стати таким, яким ти хочеш, ти маєш спершу прийняти те, чого не любиш у собі. Як і кожен з нас, ти проходиш в житті через найрізноманітніші ситуації. Їхні наслідки залежать від того, які рішення ти робиш. Рішення навчитися любити себе залежить тільки від тебе.

Головне – любити себе та інших і поважати себе та інших. Не дозволяй нікому заронити в тобі почуття провини. (Детальніше почуття провини ми розглянемо в окремому розділі.)

Оскільки ти пожнеш те, що посієш, чому б не сіяти любов, щоб і пожинати її? Ти можеш запитати, чому ти один маєш докладати зусилля. Можливо, ти гадаєш, що якщо інші стануть ввічливіші, терплячіші, більш застережливі і приємніші з тобою, то тобі буде легше змінити свою поведінку. Це те ж саме, що сказати: «Нехай інші посіють моркву, а я залюбки її з’їм». Те, що ти хочеш, ти маєш вирішувати зараз, інакше що ти збираєшся пожинати, якщо ще нічого не посіяв? Хочеш моркви? Тобі й саджати. До речі, так ти будеш впевнений, що врожай припаде тобі до смаку. Щоб пожати любов, ти маєш спершу сам посіяти її. Логічно і просто.

Любов має велику цілющу силу. Любов вібрує. Коли ти сповнений любові, її вібрації линуть від тебе з такою силою, що люди відчувають їх. Ось чому їм добре в твоєму товаристві. В такі моменти вони здаються тобі іншими. Весь навколишній світ здається тобі іншим, але це лише результат вібрацій, які ти випромінюєш.

Більше не треба намагатися змінити інших, більше не треба міняти себе; як кажуть, можна «відпустити віжки». Коли ти перестанеш чинити опір і повністю довіришся цій мудрості, розпочнеться твоя трансформація. Ти сам переконаєшся: любов творить дива.

Що більше ти любиш, то більше здобуваєш перемог і менше від тебе потрібно зусиль. Це утверджує тебе в бажанні продовжувати. Не забувай: коли ти засуджуєш або критикуєш когось, так ти стверджуєш, ніби ти один БОГ, а інші ні. Кожна людина, навіть найстрашніший убивця, народжений любити й одержувати любов.

У ЖИТТІ НЕМАЄ ЛИХИХ ЛЮДЕЙ – Є ТІЛЬКИ ТІ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ.

Приймаючи власне страждання і страждання інших, значно легше прийняти ситуації, які можуть здатися занадто страшними і жорстокими. Бачачи страждання на обличчі злочинця, ти легше приймеш його, навіть якщо не схвалюєш його поведінки. Прийми й те, що він, зі свого боку, пожинає те, що посіяв. Коли він через страждання усвідомить наслідки своїх дій, трансформація зможе початися і в його житті.

Ти пожнеш багато любові вже в процесі навчання, як любити інших і себе самого. Це як вчитися танцювати: що більше ти дисциплінований і що більше вправляєшся, то вище твої шанси домогтися успіху.

Я навчаю істинного розуміння любові вже багато років, і не минає тижня, щоб я не була свідком нових див. Це неймовірно: щойно люди починають застосовувати засвоєні знання в житті – в стосунках зі своїм партнером, своїми дітьми, рідними і близькими, друзями, підлеглими й особливо керівництвом, – результати перевершують всі очікування. Любов докорінно змінює життя кожного.

Якщо в тебе є діти, бажано навчати їх правильного розуміння любові від раннього віку, від самого дитинства і навіть під час вагітності. Наприклад, мати може заздалегідь обіцяти дитині, що буде ставитися до неї з повагою і що вона сама ухвалюватиме рішення в своєму житті. Так дитина буде набагато життєрадіснішою. Після народження навчання продовжиться, і вона дізнається, що все в її житті відбувається за її вибором – що вона сама притягує до себе події та людей. Слухати розповіді про любов і відповідальність від самого початку свого життя – справжній привілей для дитини. Водночас ніщо не зрівняється за силою впливу з батьківським прикладом. Якщо ти за характером врівноважений і оптимістичний, у тебе є всі шанси передати ці якості дитині. Так ти на роки вперед станеш для неї прикладом для наслідування і наставником, а відомо, наскільки важливо в юності мати поруч дорослого, якого цінуєш і поважаєш.

Вправи на засвоєння цього розділу

1) Знайди ситуацію, за якої ти запитав би себе: «А що могло б ощасливити мене саме в цю мить?»

2) Зроби собі яку-небудь приємність: визнач, які для цього потрібні дії, і послідовно виконай те, що справді порадує тебе.

3) Тепер добери таку ситуацію, за якої потрібна інша людина. Запитай її: «Що зробить тебе щасливим?» Якщо ця людина заговорить про певне бажання, з’ясуй, як це бажання допомагає їй «бути» тим, ким вона хоче бути; прийми таке її прагнення «бути», навіть якщо ти не розумієш чи не згоден. Але якщо ця людина попросить у тебе чогось, що потребує матеріальних витрат або витрат часу, тобі краще уточнити для неї, скільки грошей і часу ти гoтoвий на це витратити. Ти завжди маєш зважати на власні потреби й не обмежувати себе через інших. Справжня любов починається з себе.

4) Коли будеш наодинці зі своїми думками, повторюй таку афірмацію, поки не відчуєш себе готовим до наступного розділу:

Я ПОВАЖАЮ І ПРИЙМАЮ БАЖАННЯ ТА ДУМКИ ІНШИХ, НАВІТЬ ЯКЩО НЕ ЗГОДЕН І НЕ РОЗУМІЮ, ТАК Я ЗДОБУВАЮ БІЛЬШЕ ЛЮБОВІ