Читать книгу Йди геть зі свого шляху! Як подолати 40 проявів саморуйнівної поведінки - Марк Гоулстон - Страница 6
Вступ. Як подолати саморуйнівну поведінку
Ефект саморуйнівної поведінки
ОглавлениеЗа моїм досвідом, саморуйнівна поведінка є головною причиною звернення до психотерапевтів. Ніщо так не дратує нас і не спонукає ще більше себе ненавидіти, як розуміння того, що ми свідомо уникаємо любові, успіху та щастя. Це є наслідок руйнівної поведінки, що працює проти наших інтересів і знищує наші заповітні бажання. Вона створює більше проблем, ніж вирішує. Ось чому, коли ви ловите себе на цьому, вам хочеться вигукнути у відчаї: «Повірити не можу, що це трапилося знову! Я – мій найгірший ворог!»
Скільки разів ви казали це собі? Імовірно, ви відповісте: «Надто часто!» Скільки разів ви усвідомлювали, що згубно на себе впливаєте, і зарікалися так більше не робити. Надто часто? Заспокойтеся. Насамперед варто подумати: ви не залишаєтеся на самоті. Серед моїх пацієнтів були як прості люди, що не знали, як звести кінці з кінцями, так і могутні олігархи, які могли б купити й продати всіх нас; як молоді й здорові, так і немічні, на порозі смерті; як невідомі, так і знамениті; як чесні громадяни, так і запеклі злочинці. І всі вони шаленіли від саморуйнівної поведінки, і кожен із них не уявляв собі, як змінитися, – або якщо вони це собі таки уявляли, то не були здатні втілити це в життя. Деяких людей, які стороннім здавалися абсолютно спокійними й самовпевненими, настільки роз’їдало презирство до себе, що вони вважали себе негідними любові та поваги.
Один із моїх пацієнтів був усесвітньо відомим джазовим музикантом. Останні місяці свого життя, коли кінцева стадія раку повільно тягнула його до смерті, він відчував страшні душевні муки. Саморуйнівна поведінка, безумовно, не зашкодила його успіхові; він був одним із найбільш шанованих інструменталістів свого часу. Але деякі вчинки, про які йдеться в цій книзі, не давали йому насолоджуватися успіхом, зберегти любов і віднайти душевний спокій тоді, коли це було найважливіше для нього. Затаївши образу, чоловік утратив любов сина, бо тягнув надто довго, тому не зміг примиритися з ним аж до своєї смерті. Він постійно заздрив іншим – ідеться про музикантів із фаховою освітою, – а тому недооцінював повагу, яку виявляли до нього. Ця людина скаржилася на те, що звуки його інструмента повністю пасували до музики в його голові лише чотири рази впродовж усієї кар’єри (що означало вчетверо більше досконалих моментів порівняно з тим, чого могла б досягти більшість із нас). Тримаючи все це в собі, він не зміг звільнитися від найбільш негативних емоцій.
Останніми моїми словами до нього були: «Відпустіть усе це, ви діяли правильно». Він знесилено усміхнувся, сльози навернулися йому на очі. «Дякую, лікарю, – сказав він. – Мені це було потрібно». Я вже ніколи не дізнаюся, чи мої слова щось змінили.
Цю книгу було написано, щоб попередити подібні трагедії. Якщо ви готові до змін, вона допоможе вам повірити в себе й рухатися в правильному напрямку. Прислухаючись до моїх порад у наступних розділах, ви переконаєтеся: замість того щоб картати себе, ви будете здатні сприймати важкі ситуації з гідністю, мудрістю, сміливістю, ба навіть з гумором.
Чому ми руйнуємо власне життя
Саморуйнівна поведінка утворюється тоді, коли ми не прислухаємося до тих уроків, які дає нам життя. Вона символізує перемогу імпульсивності над обізнаністю, безпосереднього задоволення над тривалим, спрощення замість вирішення проблеми. Подібна поведінка завжди починається з намагання людини відчути себе краще. Це механізм виживання. Коли ми стикаємося з кризою, із загрозою або з потенційно гнітливою ситуацією, то намагаємося захистити себе, хапаючись за будь-що, що могло б зменшити напругу або не завдати нам шкоди. Така дія видається логічною та відповідає обставинам, але може дати лише нетривале полегшення. Однак аналогічна поведінка, безумовно, повернеться й переслідуватиме нас. Тоді ми почнемо дорікати себе за дурість, недоумство або слабкість, але коли трапляється загрозлива чи заплутана ситуація, ми просто втрачаємо перспективу.
Більшість нав’язливих патернів походить із дитинства. Коли діти, що опиняються в травматичній ситуації, отримують любов, підтримку й терпляче ефективне виховання, ставши дорослими, вони намагаються виробити здорові механізми виживання. У дорослому віці такі діти зазвичай бувають витривалими, упевненими в собі й винахідливими. Якщо їхня поведінка стає деструктивною, то це трапляється зовсім незначно й вони легко її долають. І навпаки, діти, які не зазнали любові або піддавалися насильству чи були занедбані, почуваються самітними й безпомічними. А ще є діти, яким вистачало піклування та любові, але бракувало адекватного керівництва. Хоч вони розуміли, що їх люблять, усе ж таки в дорослому віці вони можуть уважати себе некомпетентними та неспроможними до дії, і тому в складних обставинах відчувають свою незахищеність. Тоді вони хапають будь-який рятувальний круг, щоб перетворити загрозливу ситуацію на безпечну. Що більше люди відчувають тривогу, самітність або некомпетентність, то сильніше хапаються за будь-яку дію чи поведінку, що дарують їм тимчасове полегшення. А якщо вони не вироблять ефективніших механізмів виживання, тоді те, що надає їм полегшення, перетвориться на саморуйнівну поведінку.
Безумовно, існують такі щасливці, які завдяки внутрішній енергії або втручанню інших людей, знаходять адекватні способи реагування, незважаючи на брак батьківської любові або належного виховання. Утім, найчастіше вони виробляють стійку саморуйнівну поведінку. Люди, які в дитинстві піддавалися насильству, зазвичай швидко дратуються й уникають навколишнього світу. Дорослі, які були колись занедбані, частіше зневірюються у своїх силах і замикаються в собі. А тим, хто не отримав адекватного керівництва, бракує впевненості й надії на себе. Кожен із цих шляхів призводить до саморуйнівної поведінки.
Як користуватися цією книгою
Усі прекрасні почуття в цьому світі мають меншу вагу, ніж одна добра дія.
Джеймс Рассел Лоуелл
Кожен із сорока розділів цієї книги присвячений певному типу саморуйнівної поведінки. Прочитавши заголовки в змісті, ви, безумовно, розпізнаєте конкретні шляхи, якими руйнуєте себе. Деякі здадуться вам важливішими за інші. Але я пропоную, щоб ви прочитали цю книгу, нічого не пропускаючи, з початку й до кінця, а потім повернулися назад і зосередилися на тих розділах, у яких ідеться про ваші нинішні проблеми. Вивчіть їх ретельно й дотримуйтеся викладених порад.
Після цього початкового етапу раджу вам використовувати цю книгу як довідник із двох причин. По-перше, коли стається якась нова ситуація, перед вами, як і перед більшістю інших людей, можуть виринати нові способи руйнування свого життя. Тоді деякі її розділи раптово набудуть нового значення та важливості. По-друге, час від часу ви відчуватимете потребу освіжити свої знання, адже саморуйнівна поведінка може вигулькнути тоді, коли ви вже давно такого не відчували. Позитивні зміни у поведінці належить регулярно повторювати, допоки вони не стануть вашою другою натурою.
Кожен тип саморуйнівної поведінки має неповторний характер і потребує особливих рішень. Однак деяким запобіжним заходам властиво чимало спільних ознак. Тільки-но ви опинитеся в ситуації, що в минулому викликала саме таку поведінку, крім рекомендацій, описаних у конкретних розділах, раджу зробити описані далі кроки.
П’ятикрокова пауза
Саморуйнівна поведінка зазвичай має рефлекторний характер. Ми діємо, не думаючи про тривалі наслідки, не розглядаючи розумних альтернатив. П’ятикрокова пауза допоможе попередити це, посиливши вашу чуйність. Це дасть вам змогу струснути свій мозок, почати розмірковувати замість того, щоб діяти рефлексивно, спиратися на розум, а не на імпульси й свідомо обирати кращий спосіб дії.
Крок 1: Посильте фізичне усвідомлення. Імпульси починаються як фізичні відчуття. Зупиніться й усвідомте, що ви відчуваєте й де саме. У шлунку? У голові? У шиї? У грудях?
Крок 2: Посильте емоційне усвідомлення. Намагайтеся пов’язати фізичне відчуття з якоюсь емоцією. Чому ви відчуваєте напругу? Що вас дратує? Чого ви боїтеся?
Крок 3: Посильте усвідомлення імпульсу. Чи ті відчуття, які ви щойно визначили, викликають у вас бажання діяти? Які саме бажання у вас виникають?
Крок 4: Посильте усвідомлення можливих наслідків. Запитайте себе, які короткострокові й довгострокові наслідки може викликати ця дія. Розуміння цих наслідків від певної дії є стримувальним чинником.
Крок 5: Посильте усвідомлення щодо свого рішення. Запитайте себе, які існують альтернативи. Яка з них є найпродуктивнішою? Уявлення тих позитивних моментів, які відбудуться, якщо ви діятимете більш конструктивно, може спонукати до втілення змін.
Зосередьтеся на тому, що виграєте, а не на тому, що втрачаєте
Незалежно від ступеня деструктивності, саморуйнівна поведінка слугує певній меті. Не має значення, як сильно вам хочеться розпрощатися з нею, на якійсь стадії ви почнете боятися змінити її на щось нове й незнане. Ви станете думати: а якщо ця нова поведінка не спрацює і все стане ще гірше? Тому для того, щоб подолати інертність, варто змінити думки про те, від чого ви відмовляєтеся, на те, що набуваєте. Інакше, навіть якщо ви доклали чимало зусиль, щоб змінитися, ви з легкістю повернетеся до саморуйнівної поведінки, тільки-но стикнетеся з якоюсь перешкодою.
Здобудьте якусь підтримку
Оскільки саморуйнівна поведінка закорінена в досвіді дитини, самітної та беззахисної, дорослому легше її подолати з допомогою інших людей. Не має значення, яку саме роль відіграють ваші помічники. Вони можуть безпосередньо вам допомагати, надавати моральну підтримку або погодитися слідкувати за тим, щоб ви здійснювали задумані зміни. Головне – це усвідомлення того, що ви не лишаєтесь на самоті. Це зміцнить вашу впевненість і рішучість.
Конструктивно ставтеся до поразок
Саморуйнівна поведінка часто повторюється. Незважаючи на найкращі наміри, якщо та сама або подібна ситуація повертається, ви можете рефлексивно повторити свої попередні дії. Якщо ви зазнали поразки, замість того щоб гризти себе за припущену помилку, перетворіть презирство до себе на рішучість. Поміркуйте, що б ви зробили, якби могли повернути час назад. Розробіть план дій на випадок, коли та сама ситуація виникне наступного разу.
Винагороджуйте себе
Щоразу, коли повертаєтеся до саморуйнівної поведінки, страждає ваша самооцінка. Ви вважаєте себе слабким і недисциплінованим, нездатним утілювати в життя найкращі наміри. І навпаки, щоразу, коли ви успішно її долаєте, починаєте більше себе поважати. Скористайтеся з цього почуття гордості. Якщо ви винагородите себе за гарно виконану роботу, це зміцнить вашу нову поведінку й допоможе перетворити її на постійну.
Застосовуйте корисну інформацію
У цьому полягає суть навчання. Ви раптом починаєте розуміти те, що розуміли все своє життя, але по-новому.
Доріс Лессінґ
Звичайна інформація надає полегшення та краще розуміння, але необов’язково спонукає до дії. Корисні знання мають більш практичний і триваліший вплив. Мої пацієнти вважають, що інформація, подана в цій книзі, надихає на конструктивні зміни й залишається в голові надовго після першого прочитання. Один пацієнт назвав це «подарунком, який скеровує тебе постійно». Я рекомендую записати інформацію щодо того типу поведінки, над яким ви працюєте, і повісити цей аркуш над дзеркалом у ванній кімнаті або на дверцятах холодильника. Пам’ятка зміцнить новий напрямок ваших дій.
Якщо ви робите крок уперед, ви формуєте звичку.
Якщо ви формуєте звичку, ви формуєте характер.
Якщо ви формуєте характер, ви формуєте долю.
Андре Моруа
Зобов’язання змінитися
Ця книга дасть вам натхнення, знання й уміння зупиняти саморуйнування. Але все це не допоможе, якщо ви не зобов’яжете себе змінитися. Той факт, що ви дочитали до цієї сторінки, свідчить, що ви маєте необхідну мужність. Нелегко визнати, що ти сам загороджуєш собі шлях, ще важче зійти з цього шляху. Ви зрозуміли, що звинувачення у власних проблемах інших людей або непереборні обставини не поліпшують ситуації. Ви усвідомлюєте, що змінити життя можна лише власними зусиллями. Почуття відповідальності є вирішальним, якщо хочете перебороти схильність до саморуйнування.
Я наполегливо закликаю вас неухильно дотримуватися зобов’язання поліпшити своє життя. Будьте з собою щирі, читаючи цю книгу. У програмі «Дванадцять кроків» є настанова: «Зробіть чесний і безкомпромісний інвентар своїх моральних якостей». Ваша чесність разом з інформацією та порадами, які містить кожний розділ книги, додадуть вам упевненості й мудрості розпрощатися з саморуйнівною поведінкою та рішуче просуватися вперед до кращого майбутнього. Замість того щоб бути собі найгіршим ворогом, ви станете своїм найкращим другом.
