Читать книгу Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи - Мік Вікінг - Страница 7

Фін та іноземець гуляють у фінському лісі.

Фін: Обережно, позаду вас tokka!

Іноземець: Позаду мене що? (Хр-р-ясь!)

Фін: Tokka! (Хр-р-ясь!)

Не знаю, чи це точно фінський жарт, але має бути щось таке. Слово tokka перекладається як велетенське стадо північних оленів. В інших мовах, наскільки я розумію, нема великої потреби в тому, щоб на-зивати «велетенське стадо північних оленів» окремим словом, досить і того, що є слово «олень», але фіни, очевидно, таку потребу мають.

Наша мова відображає наш світ. Ми даємо назви речам, які бачимо і які мають для нас значення. Це не новина. Ще в 1880-х роках антрополог Франц Боас, вивчаючи побут інуїтів, котрі живуть на півночі Канади, був заінтригований, дізнавшись, що їхня мова має спеціальне слово aqilokoq на позначення «снігу, що м’яко падає», та piegnartoq – для снігу, що добре годиться, аби їхати по ньому на ґринджолах.

Слідом за цими відкриттями з’явилася гіпотеза Сапіра – Ворфа, що твердить: мова людей і відображає те, що вони роблять у цьому світі, і впливає на це. Чи ми й надалі відчували б любов, якби не мали для неї слова? Звісно. Але що сталося б зі світом, якби в нас не було слова для шлюбу? Наші слова формують наші мрії та надії на майбутнє – а наші мрії й надії на майбутнє формують те, що ми робимо сьогодні.

Словесне розрізнення свіжого снігу і снігу старого веде до того, що інуїти по-різному поводяться з різним снігом, тимчасом як європейці, мабуть, реагують однаково на будь-який сніг. Це відображає потребу розрізняти види снігу, яка вплинула на будову мови.

Одна з версій відповіді на запитання, навіщо ми створюємо унікальні слова, котрі не мають перекладу, є такою: ми, будучи частиною специфічної культури, маємо специфічні традиції та моделі поведінки. І для них нам потрібні слова. Деякі слова перекласти легко – особливо ті, що окреслюють поняття, котрі можна побачити, доторкнутися до них.

Ми можемо показати на пса і сказати – «пес», «dog», «perro» або «hund». Пес – це пес, не залежно від того, у Британії ви, Гватемалі чи Данії. Є, однак, безліч оцих «неперекладних» слів у всьому світі. Деякі з них порівняно легко пояснити – наприклад, словосполученням або коротким реченням, як-от «велетенське стадо північних оленів».

Утім, коли слово позначає абстрактне поняття, концепт, стає дедалі складніше пояснити його й перекласти. Із цим явищем я дуже часто стикаюсь як дослідник щастя. І саме так стоїть справа з поняттям «хюґе». У цій книжці я спробую вказати на речі, досвіди та моменти, які стосуються «хюґе», і таким чином ви зрозумієте, що воно собою являє.