Читать книгу Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності - Олександр Зубков - Страница 1

Любі читачі! Перш ніж ви почнете читати цю книгу, дозвольте розповісти про те, що спонукало мене написати її. У тринадцять років я на власному досвіді дізнався, що таке алергія. З відчуттями неймовірного болю в животі, нескінченим нежитем і набряклим обличчям ще можна було якось жити. Але коли починався свербіж шкіри, все просто тьмарилося. Я роздирав себе на частини й це було настільки жахливо, що на думку спадали зовсім неприйнятні міркування про моє доречне перебування тут, на планеті Земля.

Через деякий час я зрозумів, на яку їжу відбувається реакція, і елементарно виключив її зі свого раціону. Таких продуктів виявилося чимало, і було дуже складно відмовитися від них, але, згадуючи про страшні моменти, я не вагався жодної секунди. Стало трохи легше, але від сезонної алергії не рятували ніякі ліки. Я витрачав на них величезні гроші. На деякий час це полегшувало симптоми, але наступного дня все доводилося повторювати спочатку. Кожне літо, яке я так люблю, було для мене втрачено. Коли починалося цвітіння трав, я відчував таку задуху, що рятували лише гарячі хлористі ін’єкції. Це було насправді жахливо. Я так боявся настання сезону алергії, що став замислюватися про переїзд куди-небудь на Північ. Туди, де не цвітуть трави. Але здійснити цей задум для мене було вкрай складно.

Так я жив до тридцяти років, а потім замислився. Невже все своє життя я зобов'язаний приймати ліки? Невже я більше ніколи не поласую тими продуктами, які так люблю, і кожного року буду боятися настання літа? Я не хотів миритися з цим, тому почав шукати альтернативні варіанти лікування. І цей варіант прийшов. Я не пам'ятаю, як і коли, але він прийшов сам по собі. На диво, їм виявилося саме харчування, і я став вегетаріанцем. Після досить тривалого утримання від м'яса я почав практикувати голодування і намагався вживати в їжу переважно сирі рослинні продукти. Результати були просто приголомшливі. Можливо, це був мій відчайдушний настрій, можливо, моя щира віра, але хвороба відступила. Я в прямому сенсі блукав заростями амброзії й не переставав дивуватися безмежним можливостям людини. Але це ще не все.

Коли я достатньо очистив своє тіло, то почав бачити настільки яскраві сни, що, прокидаючись, не відчував межі між ними та реальністю. Потім стало ще цікавіше. Коли я бачив черговий сон, то міг свідомо ним керувати. Тепер, в тому світі, кордони існували тільки в моїй голові, і коли я це зрозумів, то став здійснювати просто неймовірні речі, і відчуття від цих переживань були значно сильніші, ніж від самих сильних переживань фізичного світу. Потім, набравшись досвіду, я став відчувати відразу два світи одночасно. Дивлячись сон, я міг спокійно розплющити очі й опинитися в спальні на ліжку. Після цього заплющував їх і знов переносив свідомість у своє сновидіння. Повірте, це приголомшливо.

Ось після цього я вирішив поділитися своїм незвичайним досвідом, і, як інсайт, прийшла ідея написання роману. Читайте, розмірковуйте, експериментуйте. Кордонів не існує, тепер я це знаю напевно.

З повагою, Олександр Зубков