Читать книгу Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин - Сборник - Страница 36

Два вовки й лис

Оглавление

Два вовки спорили за тоє, у кого з них острійші зуби. Спор продовжувався, і – як то звичайно буває в таких случаях – оба горячилися, нічого не доказуючи і не хотячи уступити один одному. В той час проходив мимо них знайомий їм лис. Вовки вдалися до нього з просьбою, аби він був посередником межи ними й рішив правосудне їх спор.

– Друзі мої, – сказав їм лис, – мені здається, тут не слов потреба, лиш діл. Якби ви хотіли трошки погризтися, то легко було би рішити, на чиїй стороні перевага.

Вовки не могли одкинути такої мудрої ради. Межи ними почалася славна бійка; зуби обох противників задзвонили, як мечі; де впивався ними один, там у другого летів клок шерсті або текла чорна кров струями. Наконець оба утомились і впали закривавлені на землю.

– Прекрасно! – сказав лис. – Тепер видно, що ви не уступаєте один другому в остроті зубів і в іскустві уживати їх. Одпочиньте собі трошки, а я тим часом приведу сюди старого приятеля, пастуха од овець, щоби він вас вилікував.

Коли звірі розмовляли: Українські народні казки про тварин

Подняться наверх